Сергій Угрюмов

Фотографія Сергій Угрюмов (photo Dergey Ugriumov)

Dergey Ugriumov

  • День народження: 24.01.1971 року
  • Вік: 46 років
  • Місце народження: Хабаровськ, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

Життя заслуженого артиста РФ, актора Сергія Вікторовича Угрюмова вражає своєю постійністю. Він одружився у 18 років, і до цих пір щасливий зі своєю дружиною, більше двадцяти років грає на сцені одного театру і живе в одній і тій же квартирі біля Бітцевського парку, добираючись на роботу на метро, і створює образи своїх екранних героїв, яких сам Сергій називає ‘спецназівцями психологічного фронту’.

Сергій Угрюмов народився в далекому Хабаровську 24 січня 1971 року, де проходив військову службу його батько. Характер хлопчика становив повну протилежність його прізвища – і в дитячому садку, і в школі міста Камишина, куди згодом переїхала його сім’я, він був одним із самих маленьких і веселих. Батько, у якого були дуже гарні музичні здібності, намагався прилучити його до музики. Проте випробування гамами Сергій не витримав, і всупереч несхвалення батька, з набагато більшим задоволенням брав участь в шкільній самодіяльності та театральної студії ‘Романтик’. Саме там від своєї керівниці Римми Тароненко він почув фразу, яку часто вимовляли на адресу майбутніх знаменитостей: Тобі треба вчитися на актора’. Батько дуже хотів, щоб Сергій продовжив сімейну традицію і став курсантом Камишинському військового училища, однак не перешкоджав прагненню Сергія навчитися творчої професії. Про надходження в столичний театральний вуз, наприклад, в Щукінське училище, адреса якого він роздобув у знайомих, хлопчик з міста Камишина з трійками в шкільному атестаті навіть і не мріяв.

Попрацювавши літо вантажником на пороховому заводі, Сергій Угрюмов здав іспити в Казанське театральне училище, викладачі якого розгледіли в ньому проявився ще в школі талант коміка. Новоспечений студент відразу ж закохався в

чарівну однокурсницю Галину, яка як не можна краще відповідала образу ліричної героїні. Вони одружилися, будучи вісімнадцятирічними, однак поява сім’ї не зменшило творчих амбіцій молодої людини. Він вважав, що рівень театрального училища – далеко не межа його здібностей, і почав штурмувати приймальні комісії Школи-студії МХАТ. Удача прийшла тільки з третьої спроби. Сергія Угрюмова прийняли на курс О. Табакова, який розгледів у ньому рідкісне амплуа ‘коміка з каскадом’. Справедливості заради, подальша творча біографія Угрюмова дозволяє говорити він нього, як про різноплановому актора. Однак такі ролі були у Сергія ще попереду, а в 1994 році, отримавши диплом, молодий актор почав працювати в Театрі-студії Олега Табакова.

У вистава ‘Зоряна година за місцевим часом», який згодом був екранізований, Сергій Угрюмов був введений на роль ‘другого кореша’ ще в студентські роки. До теперішнього часу актор зіграв вже більше двадцяти ролей, серед яких інженер в ‘Анекдотах’, Фіппс в «Ідеальному чоловікові’, татарин у ‘На дні» та ін Сергій Угрюмов брав участь і у виставах МХТ ім. Чехова, де грав Епіходова в «Вишневому саді’, пастора Дункана в ‘Примадоннах’, офіціанта в ‘№13’. У 2005 році Сергій Угрюмов спільно з Яніною Колесніченко став лауреатом театральної премії ‘Чайка’ у номін

ції ‘Кращий подвійний удар’ (як кращий сценічний дует, показаний у виставі ‘Подвійний удар’). У 2008 році за участь у виставі ‘Процес’ актор був нагороджений премією О. Табакова за кращу ексцентричну достовірність. В даний час Сергій Угрюмов грає Роя Сэлриджа в ‘Биолокси-блюз’, Екзекутора і Блоку ‘Процес’, Кольку в «Ляльці для нареченої’ і інші ролі, а також є викладачем у Школі-студії МХАТ. Там же викладає сценічну мову і його дружина Галина. У них двоє синів – Андрій(2000) і Сергій (2009).

Однак основну популярність серед глядачів Сергій Угрюмов отримав завдяки своїм ролям на екрані. Його дебютом став фільм-вистава ‘Зоряна година за місцевим часом’, за яким послідували епізоди в знаменитих ‘Дальнобойщиках’ (2000), що не ввійшла в титри роль різноробочого в ‘Старих шкапу’ (2000). Першими помітними ролями Сергія Угрюмова стали Мохов у третьому сезоні ‘Маршу Турецького’ (2002), а також артилерист в отримав безліч нагород військовому фільмі Миколи Лебедєва ‘Зірка’ (2002). У цьому фільмі партнерами Сергія по знімальному майданчику стали Олексій Панін, Ігор Петренко та інші відомі актори. У 2002 році вийшли також екранізації двох вистав ‘Табакерки’ — ‘Пристрасті по Бумбараш’ і ‘Лікар мимоволі», в яких глядачі побачили сценічних героїв Угрюмова.

Слід помітить

ь, що режисери найчастіше запрошували Сергія на ролі характерних героїв другого плану. Однак серед безлічі таких ролей йому вдалося створити такі яскраві та запам’ятовуються образи, як контррозвідник Віктор Платов в ‘Ліквідації’ (2007), який став своєрідною візитною карткою актора, ад’ютант Пимезов в ‘Ісаєва’ (2009), колоритний керуючий Ширяєв в ‘Пелагії і білому бульдога’ (2009). Помітним став і його Василь Васильович отримав скандальну популярність ‘Онука космонавта’ (2007), а також похмурий чаклун Ылто Валло в містичному ‘Темному світі» (2010), який отримав чимало хвалебних відгуків і від фанатів цього жанру. Несподіваним було також виконання Угрюмовим ролі ляльки Кена у фільмі ‘Казка.Є’ (2011). Що ж стосується головних героїв, то актор зіграв Беркутова у фільмі-виставі ‘Вовки і вівці’ (2012), майора Жужукало в кримінальному серіалі ‘Департамент’ (2013), майора Соломіна в міні-серіалі ‘Старша сестра’ (2013), опера Куликова в кримінальній драмі ‘Вбити двічі’ (2013). Також Сергій Угрюмов виконав роль Керенського в історичному серіалі ‘Григорій Р.’ (2014). У 2015 році виходять на екран ще кілька проектів з участю відомого актора – спортивний серіал ‘Постріл’ і ще одна екранізація військової драми ‘Супутники’, де Угрюмов зіграє головну роль – Данилова, комісара санітарного поїзда.