Сергій Шнирьов

Фотографія Сергій Шнирьов (photo Sergey Shnyrev)

Sergey Shnyrev

  • Місце народження: Москва, Росія
  • Громадянство: Росія

    Біографія

    У 1993 році Сергій Шнирьов закінчив Школу-студію МХАТ і був прийнятий в МХТ ім. А. П. Чехова. Ледве потрапивши в новий колектив, молодий актор отримав головні ролі. Його дебют відбувся у виставі «За дзеркалом», де Сергій зіграв Ланського, а його партнерками по спектаклю стали знамениті Галина Павлівна Вишневська і Тетяна Лаврова. Сергій зізнається, що відчував деякий страх: «Ще б – такі особистості! Але саме спілкування з ними мене рятувало і збагачувало як актора. Я був задоволений цим спектаклем, відчував успіх, власну маленьку перемогу». Паралельно Сергій Шнирьов був введений на ролі Валера в «Уроці чоловікам» і Ораса в «Урок дружинам».

    Дитинство

    Сергій Шнирьов з дитинства мріяв стати актором. Його кумиром був знаменитий Андрій Миронов. Сергій переглянув безліч фільмів з його участю, знав напам’ять його пісні, намагався наслідувати свого улюбленого актора. Будинки юний артист влаштовував цілі концерти, на яких вдячним слухачем була його бабуся.

    Коли Сергію Шныреву було вісім років, до них у школу приїхав режисер з «Єралашу». Для кінопроб він відібрав кількох хлопців, в число яких потрапив і Сергій.Він згадує: «Мені потрібно було зобразити радість, я став свистіти, підстрибувати, підкидати портфель. У підсумку розбив люстру в приміщенні, де ми пробувалися. У довершенні до всього, стоячи на колінах, прочитав моє улюблене вірш – «Я вас любив. Любов ще, бути може…» загалом, розвеселив». У результаті його взяли. Так відбувся дебют Сергія Шнирьова на кіноекрані.

    Школа-студія МХАТ

    Якщо в родині знали про бажання Сергія стати актором, то в школі він про це не поширювався. «Це було моєю другою життям, яку я нікому не показував, навчався далеко не блискуче, жив у своїх фантазіях, — згадує Сергій. — І коли у школі дізналися, що я хочу бути артистом, для деяких це був шок».

    Як і більшість абітурієнтів, Сергій Шнирьов подав документи відразу в декілька Вузів. В результаті юнак опинився в Школі-студії МХАТ, де його вчителями стали: художній керівник Авангард Павлович Леонтьєв, Іван Михайлович Тарханов, Наталія Дмитрівна Журавльова.

    Вже на першому курсі Сергію Шныреву довелося знятися в кіно. Йому дісталася роль віконта Рауля де Бражелона, сина знаменитого Атоса

    у картині «Мушкетери 20 років потому». Починаючий актор опинився на одному знімальному майданчику з зірками вітчизняного кіно: Алісою Фрейндліх, Михайлом Боярським, Веніаміном Смєховим, Ігорем Старыгиным, Валентином Смирницким, Віктором Авіловим, Анатолієм Равиковичем та іншими. Він згадує: «Зйомки проходили в Таллінні, я відчував себе вільно, так як був відірваний і від театральної школи, і від будинку. Подорожі, спілкування з відомими людьми, закоханість… Все це було так чарівно, що після повернення додому здавалося, час зупинився, утворилася якась порожнеча навколо. Адже кіно – це така магічна сила…»

    До закінчення Школи-студії МХАТ Сергій Шнирьов встиг знятися у французькій стрічці (журналіст), у російсько-французькій ретро-драмі «По сліду телеграфу» і гостросюжетної комедії «Швидка пара».

    Театр

    У 1993 році Сергій Шнирьов закінчив Школу-студію МХАТ і був прийнятий в МХТ ім. А. П. Чехова. Ледве потрапивши в новий колектив, молодий актор отримав головні ролі. Його дебют відбувся у виставі «За дзеркалом», де Сергій зіграв Ланського, а його партнерками по спектаклю стали знамениті Галина Павлівна Вишневська і Тетяна Лаврова. Сергій зізнається, що відчував деякий страх: «Ще б – такі особистості! Але саме спілкування з ними мене рятувало і збагачувало як актора. Я був задоволений цим спектаклем, відчував успіх, власну маленьку перемогу». Паралельно Сергій Шнирьов був введений на ролі Валера в «Уроці чоловікам» і Ораса в «Урок дружинам».

    В МХТ Чехова Сергій Шнирьов пропрацював до 2008 року. Грав він різнопланових героїв, але частіше йому діставалися романтичні персонажі. Актор з цього приводу не дуже засмучувався. «Адже романтик може бути дуже різним: і безтурботним ліриком, і прагматиком, що нерідко трапляється в наші дні». Серед героїв, зіграних ним на сцені МХТ були: Бертрана «Ундину», Борис в «Грозі», Феодор у «Борисі Годунові», Альбер в «Маленьких трагедіях», Молчалін в «Горі від розуму», Миколка в «Злочині і покаранні», Крістіан де Невилет в «Сірано де Бержерак», Моріс Тэбрет «Священному вогні», Віктор у «Легкому присмак зради», Аркадій в «Обломові».

    Крім того, Сергій Шнирьов був задіяний у спектаклі театру ім. Єрмолової «Дякую вас назавжди» і в антрепризній виставі «Небезпечний, небезпечний, дуже небезпечний» (постановка Сергія Виноградова).

    Кіно. 90-ті роки

    У кіно успіхи Сергія Шнирьова перший час були скромнішими. Та й як інакше – в 90-ті роки вітчизняний кінематограф переживав кризу. Тим не менше, і тут є що відзначити. Незабаром після закінчення Школи-студії МХАТ Шнирьов знявся в головній ролі у спільній польсько-білоруської картині «Літо кохання» (за мотивами оповідання Івана Буніна «Наталі»). Актор створив образ молодої людини на ім’я Олександр, який приїжджає в село. Йому треба готуватися до іспитів, але душа і тіло вимагають іншого. Він закохується в кузину, потім – в її подругу, не може відрізнити пристрасть від кохання і в результаті втрачає все…

    Фільм вийшов настільки вдалим, що його показували в якості навчального посібника в чиказькому університеті кінематографії. На російського актора звернув увагу режисер Фредерік Маркс і запросив його в США у свою картину «Unspoken». Пропозицію зніматися в цьому фільмі збіглося за часом з пробами в картині метра вітчизняного кіно Микити Михалкова «Сибірський цирульник». Проте якщо у США пропонували конкретну роль, то у Михалкова йому, мабуть, дістався б епізод. Сергій вважав за краще поїхати в Америку.

    Про свою роботу в США він згадує: «Все було для мене незвично і ново. Ну, по-перше, три тижні репетицій до зйомок з раннього ранку до вечора. Довелося згадати все, через що пройшов у школі-студії: етюди на тему тварин, предметів, людських взаємин. По-друге, треба врахувати особливості американського менталітету, до нього доводилося пристосовуватися. А найцікавіше те, що мій герой протягом усього фільму мовчить, хоча веде головну тему. І тільки в кінці вимовляє монолог, але який!..»

    Нове століття, нові ролі

    У новому столітті Сергій Шнирьов став зніматися в кіно значно частіше. У фільмі «Рокіровка» (2004) його героєм став успішний бізнесмен Ігор Березін, звичну і розмірене життя якого вривається смерть, і все відразу валиться. Серед помітних робіт актора-ролі у фільмах і серіалах: «Удар лотоса-3» (Шульгін), «Пастка для полтергейсту» (Андрій), «Ключі від безодні: Полювання на привидів» (Свиридов), «Руда» (продюсер Дмитро Орлов), «Морський патруль» (Антон Маршалок). Чимало шанувальників Сергію Шныреву принесла головна роль у картині «Хробак» Актор зіграв молодого полковника спецслужб Сергія Кургузова. Його герой, стараннями отця вихований «справжнім чоловіком», відчуває розчарування в існуючій системі і намагається вирватися за її межі, вдаряючись в перегони…