Сергій Підгорний

Фотографія-Сергій Подгорний (photo Sergey Podgorniy)

Sergey Podgorniy

  • День народження: 01.01.1954 року
  • Вік: 57 років
  • Місце народження: с. Буча, Київської обл., Україна
  • Дата смерті: 19.07.2011 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

На роль молодого льотчика на прізвисько Смуглянка Биків спочатку запросив студента театрального училища Анатолія Матешка. Зйомки були вже в самому розпалі, коли Матешко, спокусившись головною роллю в іншому фільмі, пішов з картини. Треба було терміново шукати заміну.

Дитинство

Сергій Подгорний народився на Україні в селі Буча, що недалеко від Києва. В юні роки хлопчик старанно займався бальними танцями. Особливо йому подобалися швидкі танці. Дуже скоро Сергій переріс сільський рівень, і тренер порадив йому пробиватися в Київ. Але тут у нього не склалося…

Сергій Подгорний згадує: «Я пішов у колишній Палац піонерів (там викладачі хороші були), хотів записатися на перегляд. Довго нас не брали на огляд. Але навіть коли взяли, все одно відтіснили на задній план, так би мовити. А кому ми потрібні були з якоїсь Бучі. Після цього танці я і кинув».

Після того, як з танцями було покінчено, Сергій переключився на футбол. І тут хлопчик показував непогані результати. Як він сам зізнається, що з нього міг би вийти непоганий футболіст: «Ну, звичайно, Марадоною б я не став, а пограти хоча б у першій лізі міг би». Не склалося і тут. Після серйозної травми ноги зі спортом довелося зав’язати.

Затвердження на роль Смуглянки

Сергій Подгорний розповідає, що до рішення стати актором його підштовхнуло знайомство з дівчиною. Вона приїхала погостювати до родичів у Бучу, перед тим, як вступати на акторські курси при Театрі імені Івана Франка. Разом вони відправилися в Київ. От тільки та дівчина вступила, а Сергій немає. На тому їхнє знайомство закінчилося.

Сергій не став опускати руки і вже незабаром вступив в КДІТМ імені В. К. Карпенка-Карого. А через деякий час молодого студента запросив у свою картину «В бій ідуть одні «старики» знаменитий Леонід Биков.

Картину про героїзм радянських льотчиків в роки війни Леонід Биков мріяв зняти давно. Ще в кінці 60-х їм у співдружності зі сценаристами Євгеном Онопрієнко і Олександром Сацьким був написаний сценарій майбутнього фільму, заснований на реальних подіях часів Великої Вітчизняної війни. Але високе начальство довго не давала добро на зйомки. І тільки після декількох років обкатки цього твору на сцені режисер нарешті отримав дозвіл.

На роль молодого льотчика на прізвисько Смуглянка Биків спочатку запросив студента театрального училища Анатолія Матешка. Зйомки були вже в самому розпалі, коли Матешко, спокусившись головною роллю в іншому фільмі, пішов з картини. Треба було терміново шукати заміну.

В цей час асистент Леоніда Бикова якраз привіз на знімальний майданчик молодих хлопців-першокурсників театрального інституту. Переглянувши їх своїм професійним поглядом, Биків зупинився на дев’ятнадцятирічному Сергія Подгорного.

Від слави до забуття

Зйомки картини «У бій ідуть одні «старики» завершилися наприкінці 1973 року, а на екран вона вийшла влітку 1974-го. До кінця року фільм зібрав на своїх сеансах 44 мільйони глядачів, зайнявши четверте місце в прокаті. За тих часів це був просто приголомшливий успіх. І це не могло не позначитися на акторах.

Перші роки після виходу на екрани картини «У бій ідуть одні «старики» Сергій Подгорний буквально купався в променях всенародної слави. Однак режисери не дуже поспішали використовувати талант молодого актора. До кінця навчання Підгорний знявся в ролі Гриця в серіалі «Народжена революцією», і невеликий ролі прапорщика Колесничука, врятував головного героя Петрика, у пригодницькій картині «Хвилі Чорного моря».

У 1976 році Сергій Подгорний закінчив КДІТМ імені В. К. Карпенка-Карого і став актором Київської кіностудії імені А. Довженко. Актор регулярно знімався в найрізноманітніших картинах, але, як правило, в ролях другого плану, які залишалися для широкого глядача непоміченими.

Тим часом Сергій Підгорний став все частіше прикладатися до чарки. Все починалося з того, що молодий недосвідчений актор просто не міг відмовити численної армії шанувальників, яким дуже хотілося випити разом із зіркою. А адже до зйомок, як зізнається сам Сергій, він не пив і не курив.

Після короткочасного спалаху всенародної слави настав довгий період небуття. І тепер вже Підгорний вдавався до алкоголю від образи, на те, що кращі роки йдуть, а цікавих ролей немає. До нещастя в цей час поруч не виявилося такого друга, як Леонід Федорович Биков, якого Сергій Подгорний безмірно поважав (Биків помер в 1979 році).

Не краще йшли справи і в особистому житті. Перша дружина Сергія Світу не витримала пиятик чоловіка і пішла. Такими невдалими були і наступні шлюби.

В постперебудовні час актор і до того не користувався великим попитом став і зовсім не потрібен кінематографу. Треба було якось викручуватися, і Сергій Подгорний освоїв професію столяра. Розповідають, що він став добрим столяром, однак від пристрасті до алкоголю колишній актор так і не позбувся.