Олексій Грибів

Фотографія Олексій Грибів (photo Alexey Gribov)

Alexey Gribov

  • День народження: 31.01.1902 року
  • Вік: 75 років
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Дата смерті: 26.11.1977 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Народний артист СРСР (1948), Герой Соціалістичної Праці (1972), лауреат чотирьох Сталінських премій (1942, 1946, 1951, 1952). Член ВКП(б) з 1944 року.

Олексій Грибів народився 18 (31) січня 1902 року в Москві.

По закінченні школи при 3-й студії Мхату Грибів у 1924 році вступив в трупу МХТ. Перша значна роль Грибова — містер Крегс («Битва життя» за Ч. Діккенсу, 1924).

C 1935 року почав зніматися в кіно.

Як відзначають театрознавці, «Грибів був майстром різноманітних варіантів російського національного характеру». Серед створених ним образів — Фрол Баєв («Земля» Н. Е. Вірт), Непряхин («Золота карета» Л. М. Леонова, Глоба («Російські люди» К. М. Симонова).

Граючи в п’єсах Чехова, артист тонко передавав чеховську поезію (Чебутикін — «Три сестри», Фірс — «Вишневий сад»). Зіграв галерею персонажів у п’єсах Горького, у тому числі Достигаева («Єгор Буличов та інші» і «Достігаєв та інші»), Лука («На дні», Левшина («Вороги»).

Грибів — перший актор, який втілив на сцені Мхату образ в. І. Леніна («Кремлівські куранти» М. Ф. Погодіна).

Часто виступав і в сатиричних ролях Собакевича («Мертві душі» Н. В. Гоголя), Хлинова («Гаряче серце»), Епіходова («Вишневий сад»). Саме комедійно-сатиричні персонажі принесли йому успіх у кіно.

Однією з головних театральних удач Олексія Грибовабыл Фома Опіскін у виставі за сатирі Ф. М. Достоєвського «Село Степанчиково і його мешканці» (1970)[3]. У 1973 році вийшов однойменний мхатівський телеспектакль.

З 1970 року Олексій Грибів викладав акторську майстерність в школі-студії МХАТ.

Помер Олексій Миколайович Грибів 26 листопада 1977 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 9).

Нагороди та премії

народний артист СРСР (1948)

Герой Соціалістичної Праці (1972)

Сталінська премія першого ступеня (1942) — за виконання ролі в. І. Леніна у виставі «Кремлівські куранти» М. Ф. Погодіна

Сталінська премія першого ступеня (1946) — за виконання ролі матроса Соловцова у виставі «Офіцер флоту» А. А. Крона

Сталінська премія другого ступеня (1951) — за виконання ролі тренера Воронова у фільмі «Сміливі люди» (1950)

Сталінська премія першого ступеня (1952) — за виконання ролі 2-го мужика у виставі «Плоди освіти» Л. Н. Толстого

Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського (1974) — за виконання ролі годинникаря Райнера у виставі «Соло для годинника з боєм» О. Загардника

два ордени Леніна

орден Жовтневої революції

два ордени Трудового Червоного Прапора