Олексій Дайнеко

Фотографія Олексій Дайнеко (photo Alexey Dayneko)

Alexey Dayneko

  • День народження: 05.06.1970 року
  • Вік: 46 років
  • Дата смерті: 13.06.2016 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

З Олексієм Дейнеко більшість глядачів знайомі з таким відомим серіалів, як «Досьє детектива Дубровського’, ‘Бальзаківський вік’, ‘Метод Лаврової» та ін, а також по телевізійній програмі «Планета зв’язку’. Набагато менша кількість шанувальників актора знає про його поетичний дар і захоплення музикою, створення не тільки групи ‘Daikone, але і нового музичного напряму, названого ‘кислотним мега-роком’. Раптова смерть Олексія Дайнеко, яка сталася 13 червня 2016 року, стала справжнім шоком для його колег і друзів, і як водиться в таких випадках, породила чимало чуток і домислів.

Олексій Дайнеко з’явився на світ у столиці 5 червня 1970 року. Середню освіту він здобув у фізико-математичній школі № 56 (нині носить ім’я академіка Легасова). Крім точних наук, Олексій захоплювався ще й музикою. У випускному класі він вирішив обрати професію, яка поєднувала б у собі і техніку, і мистецтво, тому вступив на факультет звукорежисури столичного Театрально-художнього технічного училища. Під час навчання Олексій був відібраний для зйомок фільму ‘Публікація’ (1988), де зіграв роль десятикласника Рогозіна. У процесі зйомок молодий чоловік зрозумів, що його покликання – це акторське ремесло. У 1989 році він поступив на театральне відділення Гітісу, в майстерню знаменитої кінематографічної пари Л. Касаткіної та С. Колосова. За час навчання Олексій Дайнеко зіграв кілька невеликих ролей: Льошу в ‘Номері люкс для генерала з дівчинкою’ (1991), опера в ‘Плащаниці Олександра Невського’ (1991), Артема в ‘Вільної від чоловіків’ (1992). У 1993 році молодий актор був прийнятий в трупу Центрального театру Російської армії. Його головними ролями став Хирин в чеховському ‘Ювілеї’, Копрів в ‘Трудовому хліб’, Дан ‘Новелах Севеллы’, Клибер Карлье у виставі ‘Блез’ за п’єсою Жана Клода Маньє.

Крім того, Олексій Дайнеко заявив про себе і як про серіальному актора. З 1996 року він знімався в ролі Дитини в рейтинговому комеді

йном серіалі ‘Кафе Полуничка’, разом з такими уславленими майстрами, як Олександр Дем’яненко, Наталія Крачковская, Галина Польських та ін. Не менш успішним був і участь Дайнеко в ‘Досьє детектива Дубровського’ (1999), де молодий актор зіграв Кузю. Успішними були і його телевізійні проекти. Олексій вів програму ‘Планета зв’язку’ на телеканалах ТВ6 і ТВЦ, виступав піар-директором і провідним телешоу ‘Казино Амбасадор’ (2000-2009).

Дайнеко не відмовлявся і від свого давнього захоплення музикою. У 2002 році він створив музичний проект ‘Daikone’, в якому виступав як автор віршів і музики, а також як виконавець у власному стилі acid-mega-rock, і записав альбом під такою ж назвою. Слід сказати, що актор в цей час отримував чимало пропозицій щодо зйомок у серіалах, хоча грав переважно в епізодах і невеликих ролях. У той же час у фільмографії Олексія Дейнеко цього періоду – участь в таких популярних проектах, як «Сімейні таємниці’ (2001), ‘Якщо наречена відьма’ (2002), ‘Спеціальний репортаж’ (2002) та ін. Яскравими і запам’ятовуються вийшли у Олексія Дайнеко роль фітнес-тренера в популярному серіалі ‘Бальзаківський вік’ (2004), а також Мигунько в ‘Адвоката-2’ (2005). Ще більший успіх супроводжував ‘Далекобійникам-3’ (2011, капітан Крайнов). У 2006 році Олексій Дайнеко успішно дебютував як ре

жиссер і продюсер. Знятий ним документальний фільм ‘Посміхаючись вічності всесвіту’ отримав високі оцінки глядачів і критиків, і був удостоєний Гран-прі фестивалю ‘Четвертий вимір’.

2012 рік ознаменувався для актора участю в декількох успішних телесеріалах. Серед них слід відзначити ‘Мент у законі -5′ (роль Милиці) і «Метод Лаврової-2’, де Дайнеко зіграв роль письменника Рогова. Одночасно актор почав кілька нових успішних музичних проектів. Він виступив продюсером Сергія Нычкина в проекті Avatara і співачки Бірюзи, зед різні заходи як шоумена. У цьому ж році Олексій Дайнеко виграв головний приз міжнародного фестивалю ‘Гарна пісня’. Успішним був і його участь в телесеріалах, зокрема таких, як «Учитель у законі’, де він зіграв господаря клубу, ‘Тихе полювання’ (2013, бізнесмен Александров), ‘Дикий-4’ (2014, Власов ) та ін Однак можна стверджувати, що в житті Олексія Дайнеко музика займала все більше і більше місця. Він працював над проектом ‘Elite Dance Music’, в рамках якого записав на студії ‘Еврорекорд’ сольний альбом Мені потрібна висота’ (2014), куди увійшло 13 складених їм композицій. У цьому році також вийшов ще один альбом Дайнеко під назвою «Життя моя’, який актор присвятив своїм батькам. Серед останніх робіт Олексія Дайнеко на екрані – фільм-екшн ‘Невловимі’ (2015) і криминальн

ий серіал ‘Провокатор’, прем’єра якого відбулася взимку 2016 року.

Здавалося б, і творча, і особиста доля актора були цілком благополучні. Другою дружиною Олексія стала Олена Логацкая, лікар-ортодонт з великої столичної клініки. У 2015 році Олексій став батьком доньки Еммануель-Вікторії, крім того, від першого шлюбу у актора підростала дочка Ніна, яка милувала його своїми успіхами у фігурному катанні. Та й сам Дайнеко приділяв багато уваги спорту, успішно займався культуризмом. Першого червня 2016 року на сторінці актора у Фейсбуці з’явилася несподівана запис про те, що він отримав перелом ноги, розлучився з дружиною і починає нове життя. Через 4 дня на цій же сторінці друзі Олексія привітали його з днем народження і написали чимало добрих слів і побажань. А ще через тиждень, 13 червня, на цій же сторінці Олена Логацкая повідомила про смерть чоловіка. Як виявилося, перед смертю Олексій викликав швидку допомогу, яка не змогла виявити причини для його поганого самопочуття. Наступний дзвінок дружині також залишився без наслідків – Олена не могла пробачити чоловікові відходу від неї. Олексій ще раз викликав ‘Швидку’, але прибула бригада вже нічим не змогла допомогти. Причиною смерті була названа легенева емболія, спровокована тромбом, імовірно утворився внаслідок перелому. Актор похований на Троєкуровському кладовищі столиці.