Людвин Саньє

Фотографія Людвин Саньє (photo Ludvine Sagnier)

Ludvine Sagnier

  • День народження: 03.06.1979 року
  • Вік: 37 років
  • Місце народження: Сен-Клод, Франція
  • Громадянство: Франція

Біографія

Коли саме вона вирішила стати актрисою, точно невідомо; перший її досвід у цій якості мав місце в десять років. Людвин відвідувала драматичну школу і деякий час навчалася в Консерваторії Драматичних Мистецтв. Дебютним її фільмом стала картина Паскаля Томаса ‘Чоловіки, дружини, коханці’ (‘Les Maris, Les Femmes, Les Amants’) – історія про літніх канікулах, на яких батьки ведуть себе, як діти, а діти – як дорослі.

Людвин Саньє (Ludivine Sagnier, 3.06.1979) – французька актриса і модель; з початку своєї кінематографічної кар’єри в 1989-му встигла зіграти в тридцяти трьох фільмах. Двічі номінантка премії ‘Сезар» як «краща актриса другого плану» за ролі в картинах ‘Басейн’ (‘Swimming Pool’) і ‘Сімейна таємниця’ (‘Un secret’).

Народилася Саньє в Сен-Клоде, західному передмісті Парижа. Коли саме вона вирішила стати актрисою, точно невідомо; перший її досвід у цій якості мав місце в десять років. Людвин відвідувала драматичну школу і деякий час навчалася в Консерваторії Драматичних Мистецтв. Дебютним її фільмом стала картина Паскаля Томаса ‘Чоловіки, дружини, коханці’ (‘Les Maris, Les Femmes, Les Amants’) – історія про літніх канікулах, на яких батьки ведуть себе, як діти, а діти – як дорослі.

Наступним проектом Саньє була картина 1990-го ‘Сірано де Бержерак’ (‘Cyrano De Bergerac’) c Жерар

ом Депардьє і Енн Броше; керував процесом зйомок широко відомий на той момент автор і режисера Жан-Поль Раппено. Після закінчення молода актриса на деякий час залишила кінематограф і впритул зайнялася телебаченням; вона з’явилася в ряді телефільмів і серіалів на кшталт ‘Відпустку в чистилище’ (‘Vacances au purgatoire’), ‘Le Secret d’iris’ і ‘À nous deux la vie’. Повернулася в кіно Саньє в 2000-му, зігравши Анну, заздрісну подругу Франца з картини ‘Краплі дощу на розпечених скелях’ (‘Water Drops On Burning Rocks’). Слідом була комедія Івана Аттала ‘Моя дружина — актриса’ (‘My Wife is an Actress’) – одна з небагатьох картин з Людвин Саньє, що потрапили на очі американської аудиторії.

У 2002-му Саньє вдруге за свою кар’єру зв’язалася з Озоном і знялася в музичному детективі ‘Вісім жінок’ (‘8 Women’). Тут Саньє зіграла Кетрін, юну дочку вбитого патріарха з покинутого помест

я в засніженій сільській місцевості у Франції 1950-го. Актриса стала однією з восьми актрис, що грали у фільмі більш-менш важливу роль; їй довелося конкурувати з такими ‘важкоатлетами’, як Катрін Деньов, Ізабелль Хапперт і Еммануель Берт. Звичайно, їй довелося чимало повоювати за режисерське увагу; за її словами, Озон приділяв значно більше уваги іншим актрисам, багатьох з яких навіть толком не знав. Так чи інакше, нагорода Європейської Кіноакадемії 2002-го дісталася і Людвин, так що час було витрачено не дарма.

В третій раз Озон запросив Саньє на роль у психологічному трилері ‘Басейн’; тут актриса зіграла роль Джулі, дикої і спокусливою дочки видавця, дозволяє своїй клієнтці Сарі Мортон (роль Шарлоти Ремплінг) пожити у своєму заміському будиночку, щоб знову розпалити пристрасть до письменництва. Замість цього Сара знайомиться з Джулі, чия нерозумність і сексуальност

ь капітально змінює стоїчну і холоднокровну англійку. У реальному житті Людвин досить скромна; більшу частину картини, тим не менше, її героїня або гола, або ледь одягнена; безумовно, актрисі не відразу вдалося звикнутися з цим. Тим не менш, після деякого часу вона змогла перейнятися чином героїні і майстерно відіграла свою роль; критики дружно звеличували картину і Людвин помітили на міжнародному рівні.

У 2003-му – вже перебравшись в Штати – Саньє зіграла свою першу роль у великобюджетному голлівудському фільмі; цим фільмом був «Пітер Пен’ (‘Peter Pan’), а роллю – фея Тінкербелл. Збори у картини були не дуже великі, однак Саньє перейнялася ситуацією Голлівуду і знову підтвердила свою акторську репутацію.

Актриса успішно продовжує зніматися і донині; найбільш свіжа її робота – франко-канадська картина ‘Ворог держави №1’ (‘Public Enemy Number One’).