Людмила Гнилова

Фотографія Людмила Гнилова (photo Ludmila Gnilova)

Ludmila Gnilova

  • День народження: 12.02.1944 року
  • Вік: 72 роки
  • Громадянство: Росія

Біографія

Заслужена артистка РРФСР (1982).

Початок

Людмила Гнилова народилася 12 лютого 1944 року. У 1964 році вона закінчила студію при Центральному Дитячому Театрі (нині — РАМТ) і була прийнята в його трупу.

В тому ж 1964 році відбувся дебют молодої актриси в кіно. У фільмі Марії Федорової «Далекі країни», поставлений за однойменною книгою Аркадія Гайдара, вона зіграла роль Оленки. Потім послідували роботи в картині видатного майстра Івана Пир’єва «Світло далекої зірки» (студентка хіміко-технологічного інституту Оля), в комедії Веніаміна Дормана «Легке життя» (працівниця хімчистки Гуліна), у фільмі Аїди Манасаровой «Двадцять років потому» (Тося) у фільмі Ельдара Рязанова «Дайте книгу скарг» (студентка).

Велика любов

У 1974 році в ЦДТ прийшов працювати молодий талановитий актор Олександр Соловйов (пізніше прославився завдяки фільму «Зелений фургон»). Його переманили з Театру ім. Маяковського, де Соловйову доводилося грати лише в масовці. Тут же, в ЦДТ, Олександру відразу ж запропонували головну роль пустотливого, закоханого старшокласника. Його партнеркою по спектаклю стала Л

юдмила Гнилова.

Щоб грати закоханих необхідно хоч трохи закохатися в партнера. Олександр ж нічого не робив наполовину. Він закохався по-справжньому. Людмила була на сім років старше Олександра. До того часу вона була заміжня і виховувала в щасливому шлюбі шестирічного сина. Олександр теж був одружений, але зупинити його вже нічого не могло.

Протягом трьох років Олександр домагався Людмили, яка ніяк не могла зрозуміти: навіщо їй руйнувати власну сім’ю. Тим часом Олександр завалював її квітами і дорогими французькими парфумами. Пішовши від дружини, він став ночувати в під’їзді Людмили на підвіконні між поверхами. Врешті-решт, Людмила здалася, в 1977 році вони одружилися, а потім і побралися. Пізніше у подружжя народився син Михайло.

Жили Олександр і Людмила в тісній квартирці, але ніякі побутові незручності не затьмарювали їх сімейного щастя. Квіти в їхньому будинку не перекладалися ніколи, — їх постійно дарував своїй коханій Олександр…

Біда прийшла з іншого боку. З часом Олександр Соловйов пристрастився до алкоголю. Все частіше і частіше він йшов

в запій. У п’яному вигляді він міг накоїти що завгодно, але Людмила прощала чоловікові всі його витівки. Як любляча дружина вона перепробувала всі засоби, щоб врятувати Олександра від згубної звички. Але все марно.

У 1991 році Олександр Соловйов в черговий раз потрапив в клініку для алкоголіків. Там він познайомився з актрисою Іриною Печерниковой, яка також лікувалася від алкоголізму. У них закрутився роман. Цього Людмила стерпіти не змогла і порвала з чоловіком.

Пристрасть Олександра Соловйова до алкоголю призвело до того, що 1 січня 2000 року він пішов із життя…

Знову на екрані

У Центральному Дитячому Театрі Людмила Гнилова пропрацювала до 2002 року. До кіно ж весь цей час вона практично не знімалася. Крім театру актриса в 90-ті роки активно працювала на озвучення іноземних фільмів. Її голосом говорили персонажі знаменитих серіалів «Санта-Барбара» і «Любов і таємниці Сансет Біч», фільмів «наречена-Втікачка» і «Альф», мультфільмів «Ведмедики Гаммі», «Качині історії», «Чудеса на віражах» та ін.

Знову з’являтися на екрані Людмила Гнилова почала вже в новому столітті. Спочатку це були епізодичні ролі в серіалах, потім вона зіграла директора дитячого будинку Людмилу Петрівну до нашумілої картини Андрія Паніна «Онук гагаріна». У 2009 році на екрани вийшов серіал «Любов — не те, що здається», де актрисі дісталася роль Марії Романівни, бабусі головної героїні Аліси. Людмила Гнилова створила образ бойової пенсіонерки, яка стежить за будинком: готує, прибирає, прасує, шиє, в’яже, перешиває і безперервно сипле приказками і присловьями. Прекрасна робота, що демонструє нестаріючий талант чудової актриси.

Фільмографія:

1964 Далекі країни

1964 Світло далекої зірки

1964 Легке життя

1965 Двадцять років потому

1965 Дайте книгу скарг

1968 Джерело

1972 Сторінка життя — телеспектакль

1974 Новосілля

1991 Сон з продовженням — телеспектакль

1991 По Таганці ходять танки

1992 Анкор, ще анкор

2002 Юрики — серіал

2004 На розі, біля Патріарших-4 — серіал

2006 Будемо на ти

2007 Онук космонавта

2008 Осінній детектив

2008 Райські яблучка

2009 Любов — не те, що здається — серіал