Лесь Курбас

Фотографія Лесь Курбас (photo Les Kyrbas)

Les Kyrbas

  • День народження: 25.02.1887 року
  • Вік: 50 років
  • Місце народження: Самбір , Україна
  • Дата смерті: 03.11.1937 року
  • Громадянство: Україна
  • Оригінальне ім’я: Олександр Курбас
  • Original name: Alexandr Kyrbas

Біографія

1916 року його мрія здійснилась — він потрапив у театр. Курбас організував студію молодих акторів, з якої виріс згодом Молодий театр (назва «Молодий театр» з’явилася вже влітку 1917 року).

Народився в м. Самбір (Львівська область) у родині акторів галичанського театру Степана та Ванди Курбасовых (за сценою — Яновичі). Батько його, хоча й був мандрівним українським актором, проте і в бідності прагнув дати Олександрові гідну освіту.

Лесь Курбас навчався у Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах. Вже тоді він мріяв працювати на Наддніпрянській Україні, де існував сильний демократичний театр Садовск

ого (Київ).

1916 року його мрія здійснилась — він потрапив у театр. Курбас організував студію молодих акторів, з якої виріс згодом Молодий театр (назва «Молодий театр» з’явилася вже влітку 1917 року).

Влітку 1920-го Лесь Курбас зібрав своїх кращих акторів, і під назвою «Кийдрамте» (Київський драматичний театр) трупа почала своє турне по містах Київщини. Лесь Курбас виступив засновником спочатку політичного (1922-1926), а

потім і філософського (1926-1933) театру в Україні — театру «Березіль». На посаду головного художника театру Курбас запросив Вадима Меллера, який став його другом-однодумцем. Курбас і «березільці» знайшли також свого драматурга — Миколу Куліша. Першою його п’єсою з поставлених на сцені «Березоля» стала «Комуна у степах» (Київ). Творча співпраця тривала і після переїзду театру в Харків.

Незважаючи на іноді неблагопри

ятную для творчості атмосферу нерозуміння і недоброзичливість Лесь Курбас не здавався, він до останнього вів боротьбу з тенденціями спрощення мистецтва. Незабаром його звільнили з посади керівника «Березоля» і заарештували. Спочатку Лесь Курбас був відправлений на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім його заслали на Соловки. 3 листопада 1937 року після повторного суду його було розстріляно. В 1957 році — реабілітований посмертно.