Леонід Громов

Фотографія Леонід Громов (photo Leonid Gromov)

Leonid Gromov

  • День народження: 06.05.1963 року
  • Вік: 53 роки
  • Місце народження: Курськ, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

Леонід Громов не відноситься до тих акторів, чиї імена постійно з’являються у світських чи скандальних новинах. Він не бере участь в тусовках і модних шоу, проте після перегляду хоча б одного фільму з участю Громова його обличчя і створений ним образ забути неможливо.

У дитинстві Леонід Громов буквально розривався між двома захопленнями – сценою і катком. Після закінчення Гітісу він був визнаний кращим молодим актором Москви, а серед безлічі героїв, поданих ним на екрані, найкращою, за визнанням вітчизняних і зарубіжних кінокритиків, стала роль таксиста Мозерова у психологічній драмі ‘Громозека’.

Леонід Миколайович з’явився на світ 6 травня 1963 року в Курську. Його не можна було віднести до розряду тихих і вихованих дітей зі школи Леонід часто повертався з синцями і навіть шрамами, сліди від яких збереглися у актора досі. Він захоплювався всіма рухомими видами спорту, особливо ковзанами, і взимку весь вільний час проводив на льоду. Творча натура і невгамовна енергія хлопчика привела його в Курську театральну студію ‘Ровесник’, якою керував В. В. Селіванов. Вдячну пам’ять про своєму першому наставнику відомий актор зберігає досі. Селіванов розгледів ‘божу іскру’ в пустотливого хлопчиську і буквально силою забирав його з ковзанки курського Парку піонерів на репетицію, і в старших класах Леонід Громов зрозумів, що його справжнє покликання – це сцена.

У 1980 році, після отримання атестата, він не відразу зважився сказати про своє рішення вчитися в Москві – театр-студія в цей час знаходився на межі розвалу, і керівник усіма силами намагався зберегти його колектив. Однак Селіванов всіляко підтримав Леоніда в його вирішенні і твердо заявив, що вірить у

його майбутній успіх.

Вступні іспити в ГІТІС Леонід успішно подолав з першої спроби і був зарахований на курс О. Ремеза. Він з азартом поринув у вивчення тонкощів акторського ремесла, а вільний час приділяв залицяння за своєю чарівною однокурсницею Тетяною Аугшкап, походила з московської театральної родини.

У 1984 році, після отримання диплому, Леонід вступив в трупу театру Ленком.

У 1986 році Громова визнали найкращим молодим актором столиці, але до цього часу основна увага в творчих планах він став приділяти кіно.

Дебют молодого актора відбувся відразу ж після випуску з Гітісу, студентам якого, за правилами, за участь у зйомках загрожувало відрахування. Першим появою Леоніда Громова на екрані став епізод в ‘шкільної’ мелодрамі ‘Майже ровесники’ (1984). За ним послідувала також невелика роль студента у відомому фільмі «Людина з акордеоном’ (1985). Дуже виразним у актора вийшов образ рибака із знаменитого фільму «Вбити дракона’ (1988), в якому він грав на одному знімальному майданчику з такими зірками, як Олександр Абдулов, Олег Янковський, Євген Леонов та іншими знаменитостям .

Талант актора і вдосконалення його професійної майстерності привертали до нього увагу режисерів, і Леонід пішов з Ленкому, зрідка з’являючись на сцені в антрепризних спектаклях з Тетяною Васильєвою. В основному Громову доводилося грати характерних героїв другого

плану – чаклуна в «Підземелля відьом’ (1990), лейтенанта міліції в ‘Бідної Саше’ (1997), таксиста в ‘Любити по-російськи 3’ і т. п. Самою незвичайною стала для Громова роль одного з бомжів-рабів у малобюджетному фільмі Олени Циплакова ‘Очеретяний рай’ (1989), що отримав премію на Міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні.

Початок нового тисячоліття стало і початком творчого злету Леоніда Громова. Його типаж досить зрілого і навченого життям людини став дуже затребуваним у режисерів, і від пропозицій брати участь у кастингах буквально не було відбою. Після героїв другого плану в таких відомих серіалах, як «Марш Турецького’ (2001), ‘Сімейні таємниці’ (2001), ‘Сищики’ (2001), ‘Антикілер’ (2002) акторові стали пропонувати і головні ролі. У серіалі ‘Лінії долі’ (2003) він зіграв одного з центральних героїв, Сергія Руденка, за ним був Василь Паленин в комедії ‘Прощайте, доктор Фрейд’ (2004), режисер Калістратов в ‘Своїй чужій життя» (2004).

За рік Леонід Громов брав участь у кількох проектах, і кожен раз його екранні образи привертали увагу глядачів. Серед найбільш помітних робіт Леоніда Громова цього періоду слід відзначити бізнесмена Кукіна в ‘Особисте життя доктора Селіванової’ (2007), друга головного героя у фільмі ‘Гальмівний шлях’ (2007), генерал Рябченко в міні-серіалі «Смерть шпигунам-2′ (2008).

Особливу увагу кінокритиків привернув фільм ‘Громозека’ (2010), розповідає

про непрості долі учасників шкільного ансамблю, названого їх скороченими іменами, перекликающимися з ім’ям героя відомого мультфільму, фраза з якого ‘Як мені не щастить у житті’ стає рефреном до долі героїв фільму. За виконання ролі таксиста Мозерова, всіма силами намагається відвернути свою єдину дочку від кар’єри порноакторки, Леонід Громов був удостоєний призу на IV міжнародному фестивалі ‘Схід-Захід’ і на XIX фестивалі російського кіно у Франції.

Окремо у списку героїв Леоніда Громова варто також Василь Шуйський в кінодрамі ‘Борис Годунов’ (2011), яка переносить дію історичної п’єси Пушкіна в наші дні. Багато схвальних відгуків глядачів викликало виконання Леонідом Громовим ролі начальника поїзда дяді Колі в комедійному серіалі ‘Вісімдесяті’ (2012). Останньою великою роботою відомого актора став підполковник Кірєєв в серіалі ‘Станиця’ (2013), в основу якого лягли реальні трагічні події, що відбулися в станиці Кущевській. Крім того, актор бере участь у телепроектах ‘Третя світова’, ‘Шеф поліції та інших. Така затребуваність Леоніда Громова дозволяє стверджувати, що, на відміну від екранного Громозеки, йому в житті пощастило.

Що ж стосується особистого життя актора, то його шлюб з Тетяною Аугшкап не витримав випробування часом. Їх син Іван, який народився в 1989 році, працює в театрі на Малій Бронній і успішно знімається у фільмах і серіалах.