Лайл Талбот

Фотографія Лайл Талбот (photo Lyle Talbot)

Lyle Talbot

  • День народження: 08.02.1902 року
  • Вік: 94 року
  • Місце народження: Піттсбург, Пенсільванія, США
  • Дата смерті: 02.03.1996 року
  • Громадянство: США
  • Оригінальне ім’я: Хендерсон
  • Original name: Henderson

Біографія

Найбільш відомий по ролі Джо Рендольфа (Joe Randolph) в сіткомі ‘The Adventures of Ozzie and Harriet’ і по своїй тривалій кінокар’єрі, що охоплює період з 1931-го по 1960-й.

Він починав з контракту зі студією ‘Warner Brothers’ на зорі звукового кіно і зіграв більш ніж в 150 фільмах, у дні своєї молодості маючи великий успіх у жінок, а потім перетворився в характерного актора і зірку фільмів другого сорту. Талбот був членом-засновником Гільдії кіноакторів (SAG) і представляв рада правління гільдії.

Лайл Талбот народився під ім’ям Лайл Хендерсон (Lisle Henderson) 8-го лютого 1902-го року, у Пітсбургу, Пенсильванія (Pittsburgh, Pennsylvania). Він виріс в Небрасці (Nebraska) і перші кроки на шляху до слави зробив в якості помічника фокусника, після чого став провідним актором мандрівного наметового шоу на Середньому Заході (Midwest) і створив власну театральну трупу в Мемфісі (Memphis).

Талбот попрямував до Голлівуду (Hollywood), де на той момент кіноіндустрія почала виробництво фільмів зі звуком і потребувала ‘акторів, які вміють говорити’. Найбільш значущі кінофільми за участю Лайла – це класичний пре-нуар ‘Three on a Match’ 1932-го з Хамфрі Богартом (Humphrey Bogart) і Бетт Девіс (

Bette Davis) і кримінальна драма ’20 000 років у Сінг Сінг’ (‘20,000 Years in Sing Sing’) зі Спенсером Трейсі (Spencer Tracy). Також на тлі інших виділяються музична мелодрама ‘Одна ніч любові’ (‘One Night of Love’) з романтичною оперною співачкою Грейс Мур (Grace Moore) і комедія ‘Мей Уест назавжди’ (‘Go West, Young Man’).

Акторові довелося працювати на одному майданчику з такими відомими актрисами, як Керол Ломбард (Carole Lombard), Барбара Стенвік, (Barbara Stanwyck), Мері Астор (Mary Astor), Джинджер Роджерс (Ginger Rogers) і Ширлі Темпл (Shirley Temple).

Активну участь в політичних справах призвели до того, що Лайл був викреслений зі списку зірок компанії ‘Warner Bros.’, і актор більше не отримував головних ролей. Він став характерним актором, з однаковою витонченістю граючи як привітних сусідів, так і підступних лиходіїв. У малобюджетних фільмах діапазон ролей Талбот помітно виріс – він перетворювався в ковбоїв, піратів, детективів, копів, хірургів, психіатрів, солдатів, суддів, редакторів газет і боксерів. Згодом

Лайл зізнався, що ніколи не відмовлявся від пропонованих йому ролей, чим і пояснюється його участь у трьох сумно відомих фільмах Едварда Д. Вуда мл (Edward D. Wood, Jr.) – драмі ‘Глен або Гленда’ (‘Glen or Glenda’), трилері ‘Jail Bait’ і фантастиці ‘План 9 з відкритого космосу’ (‘Plan 9 from Outer Space’).

Мало того, актор зіграв Лекса Лютора (Lex Luthor) у фільмі ‘Атомний Людина проти Супермена’ (‘Atom Man vs. Superman’) і знявся в образі лиходія в чотирьох комедіях з групою акторів ‘The Bowery Boys’, а також виконав роль комісара Джима Гордона (Jim Gordon) в серіалі ‘Бетмен і Робін’ (‘Batman and Robin’) і взявся за роль Таггерта (Taggert) у вестерні ‘Raiders Gold’. В останній раз у великому кіно Талбот з’явився в 1960-му – в драмі ‘Схід сонця в Кампобелло’ (‘Sunrise at Campobello’) про життя Франкліна Д. Рузвельта (Franklin D. Roosevelt).

Працюючи в театрі, Лайл в сезоні 1940-1941 дійшов до Бродвею, ставши однією із зірок постановки ‘Separate Rooms’. Він повертався на сцену в 1960-х і 1970-х, граючи головні рол

і в п’єсі ‘Сваха’ (‘The Matchmaker’) Торнтона Вайлдера (Thornton Wilder), політичній драмі ‘Шафер’ (‘The Best Man’) Гора Відала (Gore Vidal), п’єсі ‘Дивна пара’ (‘The Odd Couple’) Ніла Саймона і в 1967-му з’явився у відродженому мюзиклі ‘Південь Тихого океану’ (‘South Pacific’).

Талбот з 1948-го по 1989-й був одружений на Маргарет Еппле (Margaret Epple), яка подарувала йому чотирьох дітей і залишила вдівцем. Його шлюб з актрисою Ебігейл Адамс (Abigail Adams) був анульований в 1942-му, а до цього Лайл розлучився з Марджорі Крамер (Marjorie Kramer). Троє його дітей стали журналістами, а донька Синтія Талбот (Cynthia Talbot) – сімейним лікарем.

У свої 90 років Талбот зберіг гострий розум і радість життя. Він був дивовижним оповідачем, радовавшим своїх шанувальників на зльотах фанатів кумедними історіями з життя його друзів і колег по кіноіндустрії. Лайл помер в 1996-му, у віці 94 років, в своєму будинку в Сан-Франциско, штат Каліфорнія (San Francisco, California). Його внучка Кейтлін Талбот (Caitlin Talbot) – нью-йоркська актриса.