Крістофер Ламберт

Фотографія Крістофер Ламберт (photo Christopher Lambert)

Christopher Lambert

  • День народження: 29.03.1957 року
  • Вік: 59 років
  • Місце народження: Лонг-Айленд, Нью-Йорк, США
  • Громадянство: США
  • Зріст: 180 см

Біографія

Вже зіркою «Тарзана» і «Горця» Крістофер Ламбер одного разу вразив публіку. Розповідаючи в черговому інтерв’ю про себе, актор раптом зізнався, що досі приймає ванну в компанії надувних дельфінів і заводних корабликів. Що спальня його завалена десятками м’яких іграшок. А талісманом герою романтичних кіноказок, кумиру мільйонів підлітків і улюбленцеві незліченної кількості юних дів служить брелок з маленьким плюшевим ведмежам.

Джерело інформації: журнал «7 днів» No.6, 2000.

Відносини Крістофера Ламбера з навколишнім світом не склалися як-то відразу, з самого дитинства. Хоча з’явився він на світ зовсім не знедоленим підкидьком, а як раз навпаки. Батьки Крістофера були людьми дуже-дуже впливовими і заможними. Тато — великий чиновник в ООН, керівник багатьох дипломатичних місій, нерідко особисто впливав на економіку цілих країн і долю цілих народів. Мама — процвітаючий і авторитетний психіатр і психоаналітик з великою клієнтурою. І благополучна доля Крістофера була розписана ними трохи не по днях років на 20 вперед з самого моменту народження.

А хлопчик виявився дуже короткозорий і ріс замкнутим тихонею. Розмови папи про те, як почесно бути фінансистом і як романтична професія брокера, сприймав чомусь насторожено. Можливо, тому що з випадково підслуханих маминих розповідей тата вечорами можна було скласти досить похмуре уявлення про внутрішній світ фінансистів і брокерів. Втім, вже в сім років Крістофер позбувся можливості слухати мамині і татові розмови вечорами. Хлопчика віддали в елітарний пансіон-інтернат у Швейцарії. (Американці-батьки мали повагу до європейської моделі навчання, так і самі багато часу проводили у Франції і Швейцарії.)

Але вже незабаром поважні швейцарські педагоги повідомили батькам, що хлопчик поводиться якось дивно. Він, бачте, надто тихий. Практично не вступає в контакт. А при спробі втягнути його у будь-яку справу, навіть в гру, ще глибше йде в себе. Зрозуміло, в пансіоні працює дуже кваліфікований психолог, і все ж він вважав би доцільним проконсультувати дитину у фахівців.

Вже через кілька днів, вибравши світило зі світил, батьки Крістофера з’явилися з сином на прийом. Доктор довго розмовляв з усією родиною, а потім попросив тата і маму трохи почекати в приймальні. І сказав: «Знаєш, малюк, я, здається, зрозумів, у чому твоя проблема. І знаю, як тобі допомогти. Є одна чарівна фраза…» І був вражений, побачивши, як загорілися захопленим вогнем очі дитини: «Правда?! Чарівні слова? Це як заклинання?» «Ну, можна сказати і так, — посміхнувся лікар, — щоранку, як тільки прокинешся, ти повинен повторювати собі магічну фразу. «Я МОЖУ РОБИТИ ВСЕ, ЩО ЗАХОЧУ». Ось побачиш, тобі це допоможе».

Знало б світило, на яку благодатний грунт падають ці насіння! Хотілося Крістоферу зовсім не елітарних швейцарських пансіонів, не влади над економіками країн і долями людей. Йому хотілося пограти з хлопцями, але з-за частих переїздів тата і мами він не встиг обзавестися друзями, а в шкільних спортивних іграх з-за окулярів був не надто спритний, чого страшенно соромився. Йому хотілося, щоб поруч були брати і сестри, але всі вони вже вчилися в таких закритих пансіонах в р

азных кінцях Європи. І тоді Крістофер вирішив тихо втекти в інший світ. Де є справжня дружба і любов, де герої — не брокери і фінансисти, а добро бореться зі злом, розмахуючи не акцією, а мечем. І завжди перемагає. Крістофер з головою пішов у чарівні казки. Пригоди маленького відважного хоббіта з книги Толкієна виявилися набагато реальніше батькових розповідей про політику і бізнес і цікавіше таблиці множення. А тут ще й доктор із заклинанням! Крістофер отримав свою зброю в боротьбі з світом. І твердо вирішив домогтися того, щоб цей світ зі своїми правилами, особливостями та перспективами залишив його в спокої і не заважав жити в нормальному казковому світі.

Через рік Ламбера відрахували зі школи, незважаючи навіть на щедрі татові пожертвування. Хлопчика немов підмінили. Залишаючись тихим, він ухитрився зірвати стільки уроків і порушити стільки правил внутрішнього розпорядку, що педагоги просто ридали. Крістофер тихо передражнював вчителів під час занять. Однієї тільки мімікою зображував директора на загальношкільних зборах. І симулював біль у шлунку перед уроком фізкультури. Але робив він це так неймовірно смішно, що уроки і побудови негайно перетворювалися на комедію.

Школа, яку Ламбер все-таки закінчив, виявилася чи то 11-й, 12-й за рахунком, і ні в одній його не змогли витерпіти більше року. «Ми рішуче не розуміємо, ким може стати такий дитина», — розводили руками вчителя. Зате сам він вже чудово це зрозумів. Не те в 7-му, не то в 8-й зі шкіл Крістофер дебютував у шкільному театрі. І зрозумів, що казковий світ існує. І в ньому можна стати хоробрим лицарем, знайти вірних друзів і прекрасну кохану. «Я хочу бути актором!» — заявив Ламбер-син Ламберу-татові.

Але тато недарма досяг своїх висот. Характеру і хватки йому було не позичати. Для початку Крістофера відправили служити у французьку армію — вибити дурь з голови. «Ну і які тепер плани, синку?» — поцікавився батько через півтора року в демобілізованого чада. «Я хочу бути актором!» — по-військовому чітко відрапортував Крістофер. І через кілька днів надійшов на стажування на Лондонську біржу, а потім на роботу в архісоліднійший «Барклай бенк». Папа використовував весь свій вплив, щоб направити кар’єру сина в потрібне русло, анітрохи не рахуючись з сыновними бажаннями.

Чи передражнював Крістофер брокерів на торгах або корчив пики клієнтам банку — історія замовчує. Але через півроку тато отримав лист від впливового одного з Лондона. Який найбільш делікатних словах повідомляв, що Крістофер, на жаль, рішуче непридатний до фінансової роботи. «Я все зробив для тебе! А ти?! Чого ти, чорт візьми, хочеш?!» — в серцях заревів повернувся з Англії сина батько. Відповідь, напевно, вже зрозумілий.

Крістофер Ламбер зламав визначену йому долю. І вступив у пре

стижнейшую Паризьку консерваторію драматичних мистецтв. Тут, правда, його підстерігало розчарування: теорія акторського перевтілення здалася йому нітрохи не менш нудною і дурною штукою, ніж теорія управління фінансовими потоками. Через рік Ламбера відрахували за прогули. Але Крістофер вже встиг переселитися в свій казковий світ. Він почав зніматися в кіно.

Перші його роботи в малобюджетних французьких картинах були нічим особливо не примітні. Але в якийсь момент режисер однієї з цих картин зажадав, щоб Крістофер зняв окуляри. «Я відчував себе повним ідіотом, не бачив і не розумів, що відбувається навколо, і страшно боявся, що зараз всі зрозуміють: я — майже сліпий, і виженуть мене з майданчика!» — згадує Ламбер. Замість цього режисер вибухнув бурею захоплень. Він кричав, що ще не бачив таких мерехтливих очей і що це геніально. Це було в 1982 році. А два роки потому двадцятисемирічного актора затвердили на головну роль у фільмі «Грейсток — Легенда про Тарзана» в основному завдяки його відчайдушних спроб хоч трохи сфокусувати зір, ввійшов у режисерський обіг під назвою «ефект мерехтливих очей Ламбера».

З тих пір Крістофер Ламбер знявся в чотирьох десятках різних картин. Є серед них і відверто комерційні стрічки, і цілком серйозне кіно, як, скажімо, «Підземка» Люка Бессона. Але, мабуть, цілком логічно, що тихий борець з реальним світом та «емігрант» у світ казковий і прославився в основному ролями казкових героїв — Тарзана і особливо безсмертного горця Коннора Маклауда. Та й самого Ламбера це обставина цілком влаштовує.

Закоханий Ламбер, за його словами, було всього чотири рази. І в перший раз — ще в старших класах. Сам він ці суто платонічні відносини описує дуже пишномовно: «Я знайшов дар телепатії. Я відчував кожен рух душі своїй коханій!» Втім, трохи пізніше з’ясувалося, що телепатія — не самий потрібний закоханому дар. «Одного разу я відчув, що в її мріях з’явився інший. І незабаром з’ясувалося, що я прав. Я вважав за краще поступитися місцем супернику». Такі справи.

Вдруге Ламбер закохався в період роботи над «Грейстоком». Але ця історія так і залишилася таємницею, відомо лише, що його обраницею була якась французька актриса, на вісім років старше самого героя.

Однак не можна сказати, що всі десять років між першою і другою любов’ю Крістофер вів чернечий спосіб життя. Навпаки, він навіть заробив репутацію ловеласа. І хіба що типаж «дівчини його мрії» дозволяв вгадати невиправного мрійника: «Я завжди цінував товариство жінок білошкірих, з пишними формами і яскравими, соковитими губами» — ні дати ні взяти кольорова картинка принцеси з томика казок. Чомусь найбільше таких жінок Ламберу зустрічалося в Італії. З однією з них, популярної телеведучої Альбою Парьєтті, навіть ледь не дійшло до шлюбу. В

про всякому разі, сама Парьєтті відкрито заявила про швидке весілля репортерам. Після чого Ламбер страшно її розчарував, порвавши відносини. І сказав в інтерв’ю: «Я ніколи не плутаю любов і секс і не одружуся на жінці, з якою мені просто подобається ділити постіль. Справжня кохана повинна вести мене в світ мрій!» — ну, це-то ясна річ.

Чергова справжня любов — вже третя — з’явилася незабаром після розриву з таємничою другий. Дайен Лейн дивилася фільм про Тарзана чотири рази і вирішила, що у що б то не стало повинна познайомитися з Ламбером. Це виявилося нескладно, оскільки і сама вона в свої 20 років вже була відомою актрисою. А незабаром доля звела їх на зйомках одного французького телешоу. Лейн першою підійшла до нього. Їй і потім доводилося весь час брати ініціативу на себе. Наприклад, коли чотири роки вона підвела його до вітрині ювелірного магазину і сказала, що буде не проти, якщо він купить і одягне їй на палець-н то колечко.

Любов несла їх у світ мрій цілих 10 років. І все ж, у 1994-му подружжя розлучилося. Тоді вперше в житті Ламбер поремствував на своє ремесло: «Все могло бути інакше, якщо б ми обидва не були акторами. Ми проводили за вісім місяців нарізно і за багато років втомилися реанімувати відносини після нової розлуки».

Втім, зараз він знову одружений. У 1997 році йому зустрілася четверта справжня любов, студентка Джейміз Хафт, екзотична красуня з химерною сумішшю японської та іранської кровей. Цього разу від знайомства до вінця пройшло вже не чотири, а лише півтора року. «Вона прекрасна як райський птах, — захоплено описує свою обраницю актор. — Вона повернула мені здатність марити наяву».

Вирішальним аргументом на користь весілля стало те, що Джеймиз прекрасно порозумілася з малям Елінор Джасмін — дочкою Ламбера від першого шлюбу, Крістофер душі в ній не чує. А всі, хто бачив, як вони грають разом, в один голос кажуть: це не ігри батька з дитиною, це упоітельніша метушня двох дітей — великого і маленького. Власне, так воно і є. Мешканці країни казок тому і переселяються в неї, що не хочуть зростати. Ламбер не хотів і домігся свого найвдалішим чином. Його робота — постійне занурення у казку. А гонорарів за працю цілком вистачає на те, щоб перетворити в казку і саме реальне життя. Крістофер і Джейміз живуть в казково красивому будинку в Беверлі Хіллз і говорять, що за минулий рік їх любов стала ще міцнішою. Правда, без розлук знову не обходиться. У свій час Ламбер переселився з Парижа в Каліфорнію, щоб бути ближче до Голлівуду. Але, за іронією долі, його нова картина знімається саме в Європі. І зовсім недавно актор після різдвяних канікул полетів на зйомки. Зрозуміло, він міг би собі дозволити залишитися вдома з дружиною і дочкою. Але відмовитися від такої ролі?! Адже знімається четвертий фільм про Горця!