Крістін Паскаль

Фотографія Крістін Паскаль (photo Christine Pascal)

Christine Pascal

  • День народження: 29.11.1953 року
  • Вік: 42 роки
  • Місце народження: Ліон, Франція
  • Дата смерті: 30.08.1996 року
  • Громадянство: Франція

Біографія

У 1978 році Крістін познайомилася зі швейцарським продюсером і сценаристом Робером Бонером (Robert Промах) і в 1982 вийшла за нього заміж і взяла швейцарське громадянство.

Крістін Паскаль народилася 29 листопада 1953 року в Ліоні, адміністративний центр департаменту Рона (Lyon, Rhône). Акторський дебют Паскаль, яка навчалася на філологічному факультеті, відбувся, коли їй був 21 рік, у фільмі режисера Мішеля Митрани (Michel Mitrani) ‘Двері Лувру’ (Les guichets du Louvre), який в американському прокаті йшов під назвою «Чорний четвер’ (Black Thursday). У тому ж році вона зіграла у режисера Бертрана Таверньє (Bertrand Tavernier) у детективі ‘Годинникар з Сен-Поля’ (L Horloger de Saint Paul), екранізації відомого роману Жоржа Сіменона (Georges Simenon). Власне, саме після цієї ролі на юну актрису звернули увагу, а Таверньє ще не раз пропонував їй узяти участь у його фільмах.

У 1975-му Крістін зіграла в його історичній драмі ‘Нехай почнеться пр

аздник’ (Que la fête commence) разом з Філіпом Нуаре (Philippe Noiret) і була номінована на французьку кінопремію ‘Сезар’ (César) як «краща актриса другого плану». Через рік вона знялася в історичній драмі з елементами комедії ‘Суддя і вбивця’ (Le Juge et à assassin), у 1977 отримала головну жіночу роль у драмі ‘Зіпсовані діти’ (Des enfants gatés) і виступила в якості одного з сценаристів. Її останньою роботою з Бертраном Таверньє став фільм 1986 року Близько опівночі’ (Round Midnight/Autour de minuit), просочений джазом.

Паскаль охоче запрошували й інші режисери, її кар’єра взагалі почалася досить благополучно. Варто відзначити її ролі в драмі ‘Кращий спосіб марша’ (La Meilleure façon de marcher) в 1976-му; в чудовому фільмі польського режисер

а Анджея Вайди (Andrzej Wajda) ‘Панянки з Вілько’ (Panny z Wilka); в драмі ‘Між нами» (Entre Nous), номинировавшейся на ‘Оскар’ (Oscar Awards) в 1984 році як «кращий іноземний фільм’; і ‘Великій дорозі’ (Le Grand Chemin) 1987 року, де Паскаль зіграла матір головного героя, 9-річного хлопчика.

Режисерський дебют Крістін Паскаль, названий по імені головної героїні ‘Фелісіте’ (Félicité), відбувся в 1979-м. Вона ж написала сценарій, досить автобіографічний, і зіграла головну роль. За ним пішли ‘Шльондра’ (Шльондра) з Ізабель Юппер (Isabelle Huppert), ‘Занзібар’ (Zanzibar) і романтична комедія ‘Техніка подружньої зради’ (Adultère, mode d’emploi), остання робота Паскаль в кіно. Незважаючи на те, що в якості режисера Паскаль зняла тільки 6 фільмів,

один з них, драма ‘І маленький принц сказав’ (Le petit prince a dit), номінувався на «Сезар» і виграв премію Луї Деллюка (Prix Louis Delluc), вважається справжнім шедевром.

У 1978 році Крістін познайомилася зі швейцарським продюсером і сценаристом Робером Бонером (Robert Промах) і в 1982 вийшла за нього заміж і взяла швейцарське громадянство.

Крістін Паскаль загинула 30 серпня 1996 року, у віці 42 років. Вона проходила лікування в психіатричній клініці в передмісті Парижа (Paris), коли вирішила покінчити з собою і викинулася з вікна. Вона думала про самогубство чи не з юності, і піднімала цю тему в своїх фільмах. ‘Фелісіте’ навіть починається зі сцени самогубства. У 1984 році на питання, як би вона хотіла померти, Крістін відповіла: ‘Покінчити з собою, коли прийде час’.