Крейг Бирко

Фотографія Крейг Бирко (photo Craig Bierko)

Craig Bierko

  • День народження: 18.08.1964 року
  • Вік: 52 роки
  • Громадянство: США
  • Зріст: 192 см
  • Оригінальне ім’я: Філіп Крейг Бирко
  • Original name: Craig Philip Bierko

Біографія

Після школи хлопець вступив до Університету Бостона, де вивчав ті журналістику; пізніше він перевівся в Північно-Західний Університет – там у той час вже працював широко відомий і донині факультет театральних мистецтв – який пізніше і закінчив.

Крейг Філліп Бирко (Craig Philip Bierko, 18.08.1964) – американський кіноактор. Починав він з ролей у комедійних серіалах, втілюючи зазвичай образ персонажа нервового, але, на відміну від більшості аналогів, не болісно невротичного. У дев’яностих у нього був цілий ряд головних ролей, проте практично всі проекти з його участю не зустріли особливого успіху у публіки. Так, Крейг грав злісного адвоката, який найняв приватного детектива Валері Бертінеллі в короткому серіалі «Сідней» («Sydney»); енергійного журналіста, що поклав око на дочку Дэбни Колмана в нетривкому проекті «Божевільний роду людського» («Madman of the People»); схибленого на дитину чоловіка Джулії Уорнер у «Гордість і радість».

Бирко походить з родини театралів; його батьки завідували театром в Раї, штат Нью-Йорк. Саме там Крейг – на той момент вже багатообіцяючий трагік – дебютував на сцені; йому тоді було десять, і він зіграв роль у п’єсі «Циганка» («Gypsy»). Після школи хлопець вступив до Університету Бостона, де вивчав ті журналістику; пізніше він перевівся в Північно-Західний Університет – там у той час вже працював широко відомий і донині факультет театральних мистецтв –

який пізніше і закінчив. Перебравшись в Лос-Анджелес, Бирко зіграв у постановці «Хлопці з Сіракуз» («The Boys From Syracuse») трупи Люсі Болл, Керол Барнетт і Керол Ченнінг. У той же час він вперше потрапив на телеекран – у 1987-му Крейг грав в освітньому фільмі «День, коли моя дитина пішла в панки» («The Day My Kid Went Punk»). Після підписання трирічного контракту з телеканалом NBC Бирко потрапив у фільм 1993-го року «Зірка Даніелли Стіл» («Danniele Steel’s Star»).

Кар’єра кіноактора йшла істотно тугіше. Вперше на великий екран Крейг спробував прорватися в 1991-му, але проект «Злочину без жертв» («Victimless Crimes») з цілого ряду причин не пішов в кінопрокат і був випущений відразу на відео. До кінця дев’яностих Бирко дозрів для другої спроби утвердитися в кінематографі – їй став фільм «Довгий поцілунок на ніч» («The Long Kiss Goodnight»). Там він грав позитивного персонажа, довгий час за сюжетом вважався злодієм і переслідував головних героїв, зіграних Джиною Девіс і Семюелем Л. Джексоном. Слідом було коротке затишшя (Крейг встиг озвучити проповідника іоаннітів в одній радіопостановці), що закінчилося любовним інтересом Дженні Трипплх

орн в романтичній комедії «Вислизаючий ідеал» («‘Til There Was You»). Певний зсув стався, коли його запросили зіграти кузіна Стівена Уэбера, активно виючого за круглу суму грошей в «Грона розбрату» («Sour Cherry») Ларрі Девіда і головну роль передбачуваного вбивці у трилері «Тринадцятий поверх» («The Thirteenth Floor»).

У 2000-му Бирко здивував багатьох своїх знайомих, влаштувавшись на досить престижну головну роль – Гарольда Хілла – в рімейку культового мюзиклу «Музикант» («The Music Man»). Його інтерпретація ролі не надто далеко відійшла від попереднього втілення – зіграного в свій час Робертом Престоном. Втім, Крейг все ж сильно допрацював образ, зробивши його істотно більш реальним, складним, цілісним. За свої старання він був номінований на «Тоні». Трохи пізніше була не менш вдала роль у «Тобі не слід» («Thou Shalt Not») Сьюзан Строман.

Кінокар’єру, втім, Крейг не закинув. У 2001-му у нього було невелике камео в популярній романтичне комедії «Кейт і Лео» («Kate & Leopold») і пара досить кумедних епізодів у серіалі «Секс у великому місті» («Sex and the City») – там він зіграв чергового коханця героїні Сари Джесіки Паркер, примі

шанного на джазі. Надалі Бирко увійшов в команду короткого серіалу «Суд» («The Court») з Саллі Філд в головній ролі знявся в епізоді в «Любов з нагоди» («i’m With Lucy») і в телефільмі «Раптовий страх» («Sudden Fear»). Наступна велика роль йому дісталася в 2003-му – прийомний батько дитини Девіда Спейда в «Дікі Робертс: Зоряний дитина» («Dickie Roberts: Former Child Star»); у 2005-му ж Крейг зіграв висококласну роль легендарного боксера Макса Байєра, який вийшов на бій з легендою фолку епохи Великої Депресії Джимом Бреддок (у виконанні Рассела Кроу) в байопіку Рона Говарда «Нокдаун» («Cinderella Man»). За чутками, особливо для достовірного входу в роль, Крейг майже на смерть посварився з Кроу в реальному житті на час зйомок фільму. В «Дуже страшне кіно 4» («Scary Movie 4») Бирко грає пародію на персонажа Тома Круза з «Війна світів» («War of the worlds») – незграбного ідіота-татуся, героїчно рятує своїх дітей від злісних прибульців на гігантських триногах.

Відомо, що спочатку саме Бирко призначалася роль Чандлера Бінга в комедійному серіалі «Друзі» («Friends»); Крейг відмовився від цієї ролі, і після цього вона була передана Метью Перрі.