Коллін Дьюхерст

Фотографія Коллін Дьюхерст (photo Colleen Dewhurst)

Colleen Dewhurst

  • День народження: 03.06.1934 року
  • Вік: 57 років
  • Місце народження: Монреаль, Канада
  • Дата смерті: 22.08.1991 року
  • Громадянство: США

Біографія

Закінчила школу Riverside High School Коллін вже в Мілуокі (Milwaukee), куди переїхала родина, після поступивши в коледж Milwaukee-Downer College. Під час навчання дівчина підробляла, мріючи присвятити своє життя сцені. Свою підготовку до акторської професії Коллін пройшла в Американській академії драматичних мистецтв (American Academy of Dramatic Arts) в Нью-Йорку (New York).

Коллін Дьюхерст (Colleen Rose Dewhurst) народилася в 1924 році в канадському Монреалі (Montreal, Quebec, Canada). Була Коллін єдиною дитиною в сім’ї Фреда Дьюхерста (Fred Dewhurst), колишнього професійного хокеїста, а згодом хокейного менеджера; матінка Коллін була домогосподаркою, ревною прихожанкою церкви Christian Science.

Закінчила школу Riverside High School Коллін вже в Мілуокі (Milwaukee), куди переїхала родина, після поступивши в коледж Milwaukee-Downer College. Під час навчання дівчина підробляла, мріючи присвятити своє життя сцені. Свою підготовку до акторської професії Коллін пройшла в Американській академії драматичних мистецтв (American Academy of Dramatic Arts) в Нью-Йорку (New York).

Перші виступи Дьюхерст перед публікою відбулися наприкінці 40-х і початку 50-х років, до того часу вона вже вийшла заміж за актора Джеймса Вікері (James Vickery).

У 1952 році Дьюхерст грала на Бродвеї в ‘Desire Under the Elms’, а протягом 50-х з’явилася в таких постановках, як ‘Тамерланом the Great’ і ‘The Country Wife’. Крім того, молода актриса з’являлася і на театральних підмостках за межами Бродвею. У 1958-му актриса виграла театральну премію » Theatre World Awar

d’ за гру в постановці ‘Children of Darkness’, а за роль у ‘Desire Under the Elms’ Коллін отримала в 1963 році ‘Obie Award» як «краща актриса’.

З кінця 50-х Коллін з’явилася і на екранах, а також телеекранах; серед її ранніх робіт – серіали ‘Студія один’ (Studio One), ‘Телевізійний театр Крафта’ (Kraft Theatre) і ‘Зал слави Hallmark’ (Hallmark Hall of Fame). У 1959 році актриса зіграла в драмі ‘Історія черниці’ (The Nun’s Story) з Одрі Хепберн (Audrey Hepburn) у головній ролі, а через рік, у 1960-му, зіграла досить велику роль у кримінальному бойовику ‘Людина на мотузочці’ (Man on a String).

Незважаючи на успіх на екранах, актриса багато працювала і на театральній сцені, і в 1961-му Дьюхерст отримувала свою першу премію «Тоні» за гру в постановці ‘All The Way Home’; в 1962-му вона була знову номінована на цю премію за ще одну бродвейську п’єсу – ‘Great Day in the Morning’. Лише протягом 60-х років Коллін ще двічі претендувала на ‘Тоні’ через ‘The Ballad of the Sad Cafe’ в 1964-му і за ‘More проведене почесне інвестувати Mansions’ в 1968-м.

Телевізійна діяльність Дьюхерст ставала все активніше – актриса все частіше з’являлася в телесеріалах, зігравши в таких проектах, як ‘Доктор Кілдер’ (Dr. Kildar

e), ‘Бен Кейсі’ (Ben Casey), ‘Одинадцята година’ (The Eleventh Hou), ‘Велика долина’ (The Big Valley) і багатьох інших. Великого успіху досягла Коллін і як актриса телефільмів; так, у 1962-му вона отримала номінацію на «Еммі» за роль у телевізійному фільмі ‘Focus’. У 1968-му вона знову була соискательницей ‘Еммі» за участь в історичній теледрамі ‘Суворе випробування (The Crucible). Взагалі за свою кар’єру на ТБ Коллін 12 разів була номінанткою на «Еммі’, вигравши її 4 рази. Так, її найбільш примітними телевізійними роботами стали драма ‘Між двома жінками (Between Two Women) у 1986-му, драма ‘Those She Left Behind’ в 1989-му, і серіал ‘Мерфі Браун’ (Murphy Brown), за роль в якій актриса двічі отримала Еммі’ — у 1988-му та 1989-м.

За роки роботи на ТБ Коллін зіграла кілька десятків ролей, все ж її фільмографія налічує понад 80 теле — і кінокартин.

Серед найбільш помітних театральних робіт актриси – бродвейські постановки ‘All Over’ і ‘Mourning Becomes Electra’, ‘A Moon for the Misbegotten’ і who’s Afraid of Virginia Woolf?’.

За межами Бродвею успіх актриси був ще більш очевидним, Коллін Дьюхерст навіть називали ‘Королевою позабродвейській сцени’ (the Queen of Off-Broa

dway). Серед її блискучих робіт – ‘Taken in Marriage’, ‘Hello and Goodbye’, ‘Antony and Cleopatra’, ‘Love Letters’ і безліч інших.

З 1981 року ім’я актриси внесена в Американський Зал Театральної слави (American Theatre Hall of Fame).

З 1985 року Дьюхерст була президентом об’єднання Actors’ Equity Association.

Свої останні ролі актриса зіграла в 1991-му році, з’явившись на великому екрані в мелодрамі ‘Померти молодим’ (Dying Young) і комедійній драмі ‘Кімната з сніданком’ (Bed & Breakfast).

Коллін Дьюхерст померла 22 серпня 1991 року, у віці 67 років; сталося це в Південному Салемі, Нью-Йорк (South Salem, New York), де тривалий час мешкала актриса. На жаль багатьох з релігійних мотивів Коллін відмовилася від хірургії з приводу раку, який і став причиною її смерті.

Відомо, що з першим чоловіком, актором Джеймсом Вікері, Коллін розлучилася в 1960-м; її другим чоловіком був актор і режисер Джордж К. Скотт (George C. Scott), з яким вона прожила близько 10 років, двічі пройшовши через весілля і розлучення.

Один з двох синів від другого шлюбу – Кемпбелл Скотт (Campbell Scott) – також став актором, другий – Алекс Скотт (Alexander Scott) – театральний менеджер і письменник.