Кеко Кисида

Фотографія Кеко Кисида (photo Kyoko Kishida)

Kyoko Kishida

  • День народження: 29.04.1930 року
  • Вік: 76 років
  • Місце народження: Токіо, Японія
  • Дата смерті: 17.12.2006 року
  • Громадянство: Японія

Біографія

Як актриса відома виконанням ролей у ключових фільмах таких режисерів, як Одзу, Тэсигахара, Масумура, Ітікава.

Народилася в Токіо в районі Сугинами в родині письменника і драматурга Куніо Кисида (засновник театру «Бунгакудза»). Зацікавившись в юності сценічним мистецтвом, після закінчення старшої школи поступила в інститут, заснований при театрі батька, де дебютувала в одній з постановок в 1950 році. Незважаючи на заперечення батька прийняла рішення стати актрисою. У своїх спогадах Кисида зазначає, що в дитинстві пережила сильне захоплення ілюстраціями Обрі Бердслі до уайльдівської «Соломії». У цьому сенсі багато в чому закономірним стало те, що широка популярність прийшла до неї після виконання на сцені «Бунгакудза» головної ролі у постановці п’єси Юкіо Місіма «Саломея». За «Саломеєю» послід

овалу багаторічна низка успішних і часто дуже складних і нетривіальних ролей.

У 1954 році вийшла заміж за актора тієї ж трупи Нобору Накая (розлучилися в 1978). У 1963 році разом з низкою інших провідних акторів покинула «Бунгакудза», після чого послідували творчі експерименти з різними трупами (в 1975 році приєдналася до театру «Ен» Хіросі Акутагава), а також початок кар’єри на телебаченні. Всесвітню популярність принесла головна роль у фільмі «Жінка в пісках» (1964) режисера Хіросі Тэсигахара.

Велику популярність завоювала її роль сейю Мумі-Троля в аніме-серіалі «Мумін» (з 1969 року), за мотивами творів Туве Янссон про мумі-тролів. Основним мотивом для участі

у новому для себе амплуа для неї стало бажання наочно пояснити дочці (нар. у 1968 році) суть своєї професії: актриса брала доньку прямо на студію, де дитина самим безпосереднім чином міг спостерігати за роботою своєї матері. Також Кисида зазначає, що соціальна утопія, виражена в казковій формі у творах Янссон також справила на нього сильне враження і викликала певний внутрішній резонанс.

Вміння вживатися в роль, своєрідний і запам’ятовується тембр і чуттєвість її голосу робили декламації Кисида неповторними, що сприяло зростанню і різноманітністю ролей сейю, в яких вона виявилася затребуваною (документальні фільми, аніме, аудіокниги, декламації віршів, дублювання іноземних фільмів та ін). Протягом багатьох років Кисида також брала активну участь у театральних постановках для дітей, часто спільно зі своїм другом дитинства, поетом Сюнтаро Таникава.

Крім акторської роботи Кисида залишила значну літературну спадщину, написану в самих різних жанрах: насамперед це дитяча література, а також есе, переклади, тексти пісень та ін. Багато її книги зачіпають питання подолання відчуження сучасної людини, втрати нею дитячої безпосередності і відриву від природних ритмів.

Кеко Кисида померла в токійській клініці від пухлини мозку вдень 17 грудня 2006 року у віці 76 років.