Карлота Перес

Фотографія Карлота Перес (photo Carlota Perez)

Carlota Perez

  • Рік народження: 1939
  • Вік: 76 років
  • Громадянство: Венесуела

Біографія

Венесуельська спеціалістка з суспільно-економічному розвитку. Найбільше відома концепцією техно-економічних зрушень парадигм і теорією великих хвиль – розвитком теорії циклів Кондратьєва (Kondratieff waves).

З 2006-го Перес займає посаду професора технології та соціально-суспільного розвитку в Технологічному університеті Таллінна (Tallinn University of Technology).

У 2003-му Карлота влаштувалася працювати в школу Cambridge Judge Business School при Університеті Кембриджу (University of Cambridge).

Перес активно мандрує по всьому світу в якості лектора і консультанта.

Перес неодноразово займала урядові пости у себе на батьківщині; спочатку вона обробляла в стінах Інституту міжнародної комерції (Institute of

Foreign Commerce) аспекти проекту ‘Діалог Північ-Південь’ (North South Dialogue); після цього вона стала директором за технологіями в міністерстві промисловості. Під її керівництвом було засновано перший венчурне підприємство у Венесуелі, ‘FINTEC’.

Взагалі, Карлота так чи інакше консультувала більшість великих підприємств Венесуели, зокрема, національну нафтову компанію ‘INTEVEP’.

Встигла Перес попрацювати і за кордоном; до її консультацій вдавалися ‘OECD’, ‘UNCTAD’, ‘UNESCO’, ‘UNIDO’, ‘UNDP’ і Світовий Банк (World Ban

k).

Карлота читали лекції і в приватних компаніях; її послугами користувалися міністерства, поради та великі банки. Досить багато часу Перес провела в Латинській Америці (Latin America) – Венесуелі, Чилі (Chile), Перу (Peru), Еквадорі (Ecuador), Уругваї (Uruguay), Аргентині (Argentina), Колумбії (Colombia), Домініканській республіці (Dominican Republic) і Бразилії (Brazil). Відомо, що ряд аспектів Лісабонської стратегії (Lisbon Strategy) Євросоюзу (European Union) засновані саме на її працях.

Карлота – послідовниця неошумпетерианской теорії та учениця самого Крістофера Фрімена (Christopher Freeman); Перес, до речі, досить активно співпрацювала зі своїм вчителем. З початку 80-х Карлота писала про адекватному розумінні відносин між основними інноваціями, технічними і системними змінами та економічним розвитком. Книга ‘Технологічні революції і фінансовий капітал’ (‘Technological Revolutions and Financial Capital’) отримала надзвичайно позитивні відгуки як від науковців, так і від фінансистів і бізнесменів з усього світу.