Гріффін Дюн

Фотографія Гріффін Дюн (photo Griffin Dunne)

Griffin Dunne

  • День народження: 08.06.1955 року
  • Вік: 61 рік
  • Місце народження: Нью-Йорк, США
  • Громадянство: США

Біографія

Актор і продюсер Гріффін Дюн протягом довгих років залишається одним із найбільш помітних та видатних фігур у світі сучасного фільмовиробництва.

Син письменника-романіста Домініка Дюна і племінник літератора і кінодраматурга Джона Грегорі Дюна, Гріффін народився в Нью-Йорку 8 червня 1955 року. Домініка, його молодша сестра, була актрисою, що з’явилася на екрані в вразив світі фільмі «Полтергейст», після якого вона була жорстоко вбита в 1982 році. Вивчений своїм наставником Юта Хагеном в театрі Околиці (Neighborhood), Дюн дебютував 1975 році у фільмі «Інша сторона

гори», де йому вдалося поєднати сцену театру і телебачення. Невеликі ролі в 1979 році, в особливості, «Вгору тормашка

мі» і зйомки в 1981 році у фільмі «Фанат», стали відправною точкою його подальших появ в кіно. Однак першою роллю, яка прикувала увагу

критиків до актора, стала робота 1981-го року в культовому класичному кіно «Американський перевертень в Лондоні».

Як продюсер Дюн дебютував з фільмом 1982-го року «Дитинко, це ти» з участю Джона Сейласа. Для цього йому довелося піти на ризик, відкривши свою власну компанію Дабл Плей Продакшенс (Double Play Productions).

Після вийшов в 1983 році фільму «Боягузтво», Дюн співпрацював з Мартіном З

корсезе і навіть виконав в його комедії «Після Закриття» 1985-го року (деякі критики вважають цю роботу найкращою). З іншого боку, виконання головної ролі у роботі «Я і він» 1987-го

року, навпаки досить-таки зіпсувала кар’єру Гріффіна, оскільки в цьому фільмі Дюн зображував архітектора з промовистою членом.

У 1987 році зірка Дюна ледь не згасла після вкрай невдалої комедії «Хто та дівчина?». А після появи в епічному фільмі Люка Бессона «Середземне море» (Le Grand Bleu), Гріффін провів два наступних роки, далеко від зйомок,

присвятивши весь час продюсерської роботи. Саме в ці роки народився його гучний фільм «З пустого в порожнє». За ним у 1991 році пішли «Моя дівчина» і «Повернення», передрікаючи Дюну

відсторонення від головних ролей ще протягом десятиліття, крім його блиску, що був у фільмі «Знайти і знищити» 1995-го року, далі («Телевікторина» і «А мені так подобається») Дюн з’являвся на екрані лише в невеликих ролях. Продовжуючи свою роботу за камерою, в 1997 році Дюн дебютував як директор фільму з хітової романтичною комедією «Звичка

закохуватися».