Гейл Сондергаард

Фотографія Гейл Сондергаард (photo Gale Sondergaard)

Gale Sondergaard

  • День народження: 15.02.1899 року
  • Вік: 86 років
  • Місце народження: Литчфилд, Міннесота, США
  • Дата смерті: 14.08.1985 року
  • Громадянство: США

Біографія

Акторська кар’єра Сондергаард почалася в театрі, а в 1936 році актриса потрапила в кінематограф. Вона стала першою володаркою «Оскара» (Oscar Award) за «кращу жіночу роль другого плану» у своєму дебютному фільмі ‘Ентоні Нещасний’ (Anthony Adverse) – в історії американського кінематографа всього вісім таких актрис. Сондергаард зіграла безліч ролей другого плану в кінці 30-х та першій половині 40-х, включаючи фільми ‘Кіт і канарейка’ (The Cat and the Canary, 1939), ‘Знак Зорро’ (The Mark of Zorro, 1940) і ‘Лист’ (The Letter, 1940). Вдруге вона номінувалася на «Оскар» за «кращу жіночу роль другого плану» за фільм «Анна і король Сіаму’ (Anna and the King of Siam) в 1946-м.

Будучи дружиною режисера Герберта Бибермана (Herbert Biberman), Сондергаард підтримала його на початку 50-х років, коли Бибермана звинуватили в симпатіях до комунізму і помістили в так званий «чорний список Голлівуду’. В результаті її кар’єра в кіно виявилася практично зруйнована. Разом з чоловіком актриса переїхала в Нью-Йорк (New York City) і повернулася на театральну сцену. З кінця 60-х вона час від часу знімалася в кіно і на телебаченні і в кінці кінців повернулася в Лос-Анджелес (Los Angeles), де і померла від церебрального судинного тромбозу.

Справжнє ім’я Гейл – Едіт Пагорб Сондергаард (Edith Holm Sondergaard), вона народилася 15 лютого 1899 року в Личфилде, штат Міннесота (Litchfield, Minnesota), в датсько-американській сім’ї. Вона вивчала акторську майстерність в Школі драматичних мистецтв Міннеаполіса (Minneapolis School of Dramatic Arts), після чого приєдналася до Шекспірівської компанії Джона Келлера (John Kel

ler Shakespeare Company). Пізніше вона об’їздила всю Північну Америку («North America) з постановками ‘Гамлета’ (Hamlet), ‘Юлія Цезаря’ (Julius Caesar), ‘Венеціанського купця’ (The Merchant of Venice) і «Макбета’ (Macbeth). Її молодша сестра Естер (Hester Sondergaard) теж стала актрисою.

На кіноекрані Сондергаард дебютувала в історичному фільмі ‘Ентоні Нещасний’ в ролі Фейт Палеолог (Faith Paleologue) і стала першою володаркою премії Кіноакадемії в номінації «краща жіноча роль другого плану». Протягом 30-х її кар’єра в кіно розцвіла пишним цвітом, і пропозиції від режисерів слідували одне за іншим.

Під час підготовки класичного фільму кінокомпанії ‘MGM’ ‘Чарівник країни Оз’ (The Wizard of Oz, 1939) передбачалося спочатку зобразити Злу відьму Заходу (Wicked Witch of the West) в образі гламурної злодійки в чорному облягаючому костюмі з блискітками на манер Злої Королеви з діснеївського мультф

ільма ‘Білосніжка і сім гномів’ (Snow White and the Seven Dwarfs, 1937). Роль запропонували Сондергаард, яка сфотографувалася в двох варіантах пробних костюмів – гламурної злої відьми і більш звичною потворною злої відьми. На жаль, після того як ‘переміг’ образ потворною злої відьми, Сондергаард відмовилася від участі у фільмі, не бажаючи завдавати уродующий її красу грим – вона побоювалася, що це може зашкодити її кар’єрі. Роль пішла до характерної актрисі Маргарет Хемілтон (Margaret Hamilton). Однак у 1940-му Сондергаард зіграла Кішку Тилетту (Tylette) в казці ‘Синій птах’ (The Blue Bird) – своєрідному відповіді кіностудії ’20th Century Fox’ на ‘Чарівника країни Оз’.

У перший раз Гейл вийшла заміж в 1922 році за актора Нілу о’меллі (Neill o’malley), але в 1930-му вони розлучилися. 15 травня 1930 року в Філадельфії, штат Пенсільванія (Philadelphia, Pennsylvania), вона вийшла за театрального режисера Герберта Бибермана, до

який в підсумку став кінорежисером. Він помер в 1971 році. У них було двоє дітей, Деніел Ханс Біберман (Daniel Hans Biberman) і Джоан Кампос (Joan Campos).

Величезної шкоди кар’єрі актриси завдала на початку 50-х ‘червона загроза’ часів маккартизму, коли чоловік Сондергаард, підозрюваний у симпатіях до комуністичної партії, в числі багатьох інших голлівудських акторів і режисерів, увійшов в ‘голлівудську десятку’, зіткнувся з переслідуваннями маккартистов і практично втратив можливість працювати в кіноіндустрії. Сондергаард допомогла чоловікові завершити роботу над фільмом ‘Сіль землі’ (Salt of the Earth, 1954), після чого вони продали свій будинок у Голлівуді і переїхали в Нью-Йорк, де Гейл повернулася в театр.

До виходу на пенсію Сондергаард встигла знятися у ряді фільмів і телевізійних серіалів у 1969-1983 роках. Вона померла 14 серпня 1985 року, у віці 86 років, у Вудленд-Хіллз, Каліфорнія (Woodland Hills, California).