Гебріел Бірн

Фотографія Гебріел Бірн (photo Gabriel Byrne)

Gabriel Byrne

  • День народження: 12.05.1950 року
  • Вік: 66 років
  • Місце народження: Дублін, Ірландія
  • Громадянство: Ірландія

Біографія

Завдяки досвіду театральної діяльності Бірн зміг легко почати отримувати епізодичні ролі в невеликих фільмах. У кіно він дебютував в 1978-му, у фільмі «вимощеної каменем мостовий»; слідом був проект 1979-го «Аутсайдер» («The Outsider»), а вже після нього – головні ролі в ірландських мильних операх «Риорданы» і «Папороть».

Гебріел Джеймс Бірн (Gabriel James Byrne або, на ірландському, Gabriel Séamas Ó Broin, 12.05.1950) – ірландський актор, кінорежисер, кінопродюсер, письменник і читець аудіокниг.

Його акторська кар’єра почалася з театру «Фокус Тиэтр»; надалі, в 1979-му, він увійшов до складу Лондонського Королівського Палацового Театру.

Кінематографічний дебют відбувся в ірландській мильній опері «Риорданы» («The Riordans») і пішла спин-оффе «Папороть» («Bracken»).

На даний момент актор встиг зіграти у тридцяти п’яти фільмах, в тому числі в таких хітах, як «Підозрілі особи» («The Usual Suspects»), «Перехрестя Міллера» («miller’s Crossing») і «Стигмата» («Stigmata»); крім того, на рахунку Бірна два екранізованих сценарію.

З продюсованих Гэбриэлем фільмів слід в першу чергу відзначити номіновану на «Оскар» картину «В ім’я отця» («In the Name of the Father»). Зі свіжих його ролей найбільш вдалою вважається роль доктора Пола Уестона в драматичному телесеріалі каналу HBO «Лікування» («In Treatment»).

Народився Гебріел в Дубліні, Ірландія; він був старшим з шести дітей, вирощених в сім’ї заводського працівника і медсестри. Коли хлопчикові було дванадцять,

до нього на урок прийшов католицький священик, який прочитав гарну спасенну мова. З цього моменту Бірн серйозно зацікавився релігією і навіть вступив до семінарії в Бірмінгемі. Довго там він протриматися не зміг – футбол і сигарети цікавили його куди більше молитов; зрештою його виключили.

Хлопець повернувся до Дубліна і вступив в Університетський Коледж, де вивчав іноземні мови і археологію. Закінчивши коледж, він змінив цілий ряд досить незвичайних робіт – установник скляних очей плюшевим ведмедям на іграшковій фабриці, слюсар-водопровідник і викладач англійської.

Сценічний дебют його відбувся в 1974-му, в Дублінському Шекспірівському Суспільстві; трохи пізніше Гебріел увійшов в трупу театру «Фокус Тиэтр» – експериментальний проект режисера Джима Шерідана. У 1978-му Бірн став повноправним актором «Еббі Тиэтр»; там він пропрацював два роки. Зрештою, йому все ж вдалося знайти своє покликання.

Завдяки досвіду театральної діяльності Бірн зміг легко почати отримувати епізодичні ролі в невеликих фільмах. У кіно він дебютував в 1978-му, у фільмі «вимощеної каменем мостовий»; слідом був проект 1979-го «Аутсайдер» («The Outsider»), а вже після

нього – головні ролі в ірландських мильних операх «Риорданы» і «Папороть».

Перша значна кінороль дісталася Гебріелу у фільмі Джона Бурмана «Екскалібур» («Excalibur») – там актор зіграв батька короля Артура; він блискуче впорався, хоча реалістично важкі сталеві обладунки завдання аж ніяк не спрощували.

Слідом була роль настирливого ізраїльського юриста в провальному фільмі Коста-Гавраса «Ханна K» («Hanna K»), а після цього – роль німецького солдата в страшній воєнній драмі Майкла Манна «Застава» («The Keep»).

В політичній драмі 1985-го «Захист держави» («Defense of the Realm») Бірн на практиці показав, що він успішно може грати головні ролі, втіливши образ журналіста, розслідує падіння ядерного бомбардувальника в англійській глибинці.

Голлівуд, втім, вразити поки не вдавалося і Гебріелу діставалися виключно допоміжні ролі. На деякий час він зайнявся телепроектами: йому дісталася головна роль у мінісеріалі каналу CBS «Христофор Колумб» («Cristhoper Columbus»), а потім – роль сина батька європейського фашизму в проект каналу NBC «Муссоліні: Нерозказана історія» («Mussolini: The Untold Story»).

У 1987-му Бірн знову повернувся на великий екрани

н, у таких малозначних проектах, як «Левине серце» («Lionheart «) і «Знову привіт» («Hello, Again»); після цього Гебріел повернувся в Англію, де зіграв головну роль у фільмі «Темна одержимість» («Diamond Air»).

У дев’яностих Бірн, нарешті, зміг привернути увагу американських глядачів; почалося це з проекту «Перехрестя Міллера» братів Коенів. В ролі Тома Рейгана, правої руки великого ірландського гангстера, завязшего у війну з італійською мафією, Бірн випромінював таку холоднокровність, що не запам’ятати його було просто неможливо.

Слідом був «Крутий світ» («Cool World») 1992-го – суміш кінофільму і мультфільму, поставлена Ральфом Бакши. У 1993-му Гебріел зіграв у «Точка неповернення» («Point of No Return) c Бріджет Фонду; пізніше, в цьому ж році чергового його персонажу довелося зваблювати відразу непевну і самотню героїню Барбара Херші і темну і неспокійну Дебру Винджер у психологічній драмі Стівена Гілленхаала «Небезпечна жінка» («A Dangerous Woman»). До цього моменту кар’єра Гебріел була на зльоті; йому вже пропонували в основному головні ролі.

Акторську діяльність Бірн не припинив і донині; на даний момент він числиться відразу в двох активних проектах.