Френк Саттон

Фотографія Френк Саттон (photo Frank Sutton)

Frank Sutton

  • День народження: 23.10.1923 року
  • Вік: 50 років
  • Місце народження: Кларксвилл, Теннессі, США
  • Дата смерті: 28.06.1974 року
  • Громадянство: США
  • Зріст: 173 см
  • Оригінальне ім’я: Френк Спенсер Саттон
  • Original name: Frank Spencer Sutton

Біографія

Хтось може сказати, що серіал ‘Гомер Пайл, морпех’ зобов’язаний своїм успіхом таланту провідного актора Джима Нэйборса; чималу роль в успіх серіалу, однак, зіграв і одвічний противник Гомера Пайла, цинічний сержант Картер. Френку Саттону, талановитому акторові, але недооціненому, вдалося створити напрочуд живий і яскравий образ.

Френк Спенсер Саттон – американський актор, найбільш відомий роллю комендор-сержанта Вінса Картера (Vince Carter) в телевізійному серіалі ‘Гомер Пайл, морпех’ (‘Gomer Pyle, U. S. M. C’).

Народився Саттон в Кларксвилле, Теннессі (Clarksville, Tennessee), в сім’ї Френка Сімса (Frank Sims) і Тельми Саттон (Jae (Spencer) Sutton). Френк був єдиною дитиною в сім’ї; обоє батьків його працювали в газеті. Коли хлопчикові було 8, батько влаштувався оператором линотипа в Нешвіллі (Nashville). Через шість років, в 1937-му, Френк Сімс помер від шлунково-кишкової кровотечі.

Інтерес до акторської діяльності у Френка Саттона прокинувся порівняно рано – першу свою роль він зіграв вже в 9 років. Деякий час Саттон був зіркою шкільного драматичного гуртка. Як зізнавався Френк згодом, під час першого ж свого виходу на сцену він усвідомив, що знайшов своє покликання.

У 1941-му Саттон закінчив школу в Нешвіллі, після чого повернувся в Кларксвилль, де став радіоведучим. Під час Другої Світової Френк служив в американській армії, в Південно-Тихоокеанському регіоні; відомо, що йому довелося взяти участь у 14 высадках. Забавно, але в свій час Саттона взяли в армію не відразу; Френк послідовно отримав декілька відмов. Головною причиною того, що Саттона не хотіли вербувати в армію, стала його колірна сліпота. Після кінця війни Френк був звільнений зі служби з гарною характеристикою в чині сержанта. Повернувшись в мирну жи

знь, Саттон зайнявся акторською кар’єрою. Деякий час він навчався у загальноосвітній школі Колумбійського університету; в 1952-му Френк отримав диплом бакалавра акторського мистецтва з відзнакою.

Протягом 50-х Френк Саттон грав здебільшого невеликі ролі в різних телевізійних шоу – зразок ‘Decoy’, ‘Шосе 66’ (‘Route 66’), ‘Оголений місто’ (‘Naked City’), ‘Найбільше шоу на Землі’ (‘The Greatest Show on Earth’), ‘Утікач’ (‘The Fugitive’), ‘Голдберги'(‘The Goldbergs’), ’87-й поліцейський відділок’ (’87th Precinct’), ‘Димок зі стовбура’ (‘Gunsmoke’), Target: The Corruptors, Empire, ‘Сутінкова зона’ (‘The Twilight Zone») і «Недоторканні’ (‘The Untouchables’). Ролі Френка діставалися досить різноманітні; будучи талановитим актором, він легко вживався і позитивні, і негативні образи, демонструючи стабільно високий клас гри. В період з 1950-го по 1955-ий Саттон виконував роль кадета Еріка Рэттисона (Eric Rattison), одного з головних суперників загону ‘Polaris’, що складався з головних героїв проекту ‘Тома Корбетт – Зірковий кадет’ (‘Tom Corbett, Space Cadet’). У 1955-му Саттона чекав певний успіх – йому довелося зіграти одного персонажів в оскароносної картині ‘Марті’ (‘Marty’); персонаж Френка Ральф, був другом заголовного героя фільму. Картина виявилася неймовірно успішною і «Оскарів» виграла відразу 4 – в тому числі, в категорії «Кращий фільм». Френку, втім, успіх фільму приніс не так багато

користі, як хотілося б – персонаж його був не особливо значним і ім’я Саттона навіть не потрапило в титри. Слідом була роль у шпигунському трилері ‘Диявольський мікроб’ (‘The Satan Bug’) 1965-го і ряд сценічних постановок – зразок ‘The Andersonville Trial’.

Дійсно серйозний прорив чекав Саттона 1964-го – саме тоді, в одному з епізодів ‘Шоу Енді Гріффіта’ (‘The Andy Griffith Show’) Френк зіграв цинічного і дратівливого комендор-сержанта Картера, противника головного героя епізоду Гомера Пайла (Gomer Pyle), зіграного Джимом Нэйборсом (Jim Nabors). Епізод виявився вельми вдалим; згодом на його основі було вирішено зняти цілий серіал – де на роль Картера повернувся і Саттон. Шоу протримався в ефірі 5 сезонів і закінчилося в 1969-му. Протягом 5 сезонів поспіль Картер з вражаючим завзятістю будував головного героя шоу підступи, відчайдушно намагаючись домогтися його переведення в інший загін – і всякий раз його підступні плани в кінцевому підсумку терпіли крах. Образ Саттон створив вельми запам’ятовується; згодом його навіть використовували в соціальній рекламі. Після закінчення серіалу Френк кілька разів виступав у вар’єте-проекті Нэйборса ‘Годину Джима Нэйборса’ (‘The Jim Nabors Hour’) в компанії свого колеги по ‘Гомер Пайл’ Ронні Шеллом (Ronnie Schell). Як це часто буває, екранна ворожнеча персонажів на самих акторів не відбивалася нітрохи Френк Саттон і Джим Нэйборс ставилися один до одного з явним повагою. Саттон іг

рал в цілому ряді комедійних скетчів, здебільшого – шурина персонажа Нэйборса. На жаль, протрималося в сітці мовлення це шоу порівняно недовго. Встиг Френк Саттон спробувати себе в постановках театру формату ‘подання та вечеря’; крім того, йому довелося зіграти батька в ‘Norman, Is That You?’. На телебаченні Саттон також з’являвся переважно у гостьових ролях.

В 1949-му Френк Саттон одружився на сценаристи мильних опер Тобі Иглер (Toby Igler); згодом у них народилося двоє дітей, Джозеф і Аманда. Виховання дітей Саттон приділяв велику увагу; так, в одному з інтерв’ю він розповідав, що намагається бути зі своїм сином максимально чесним і відвертим і не приховувати від нього ніяких аспектів життя дорослих – навіть коли це стосується інтимної сфери.

28-го червня 1974-го, під час підготовки до чергового поданням в Шрівпорті, Луїзіана (Shreveport, Louisiana) Френк Саттон помер від серцевого нападу. На момент смерті йому було всього 50 років. За одними даними тіло актора поховали в його рідному місті – де досі знаходиться його надгробку; інші джерела стверджують, що Саттона кремували. Коментувати надзвичайно ранню смерть Саттона на даний момент важко; згаданий вже Ронні Шелл згадував, що Френк поглинав кави галонами і курив сигарети пачками – що на здоров’я його повинно було позначитися самим що ні на є негативним чином і сумний результат цілком могло наблизити.