Еліс Маргарет Гостли

Фотографія Еліс Маргарет Гостли (photo Alice Margaret Ghostley)

Alice Margaret Ghostley

  • День народження: 14.08.1926 року
  • Вік: 81 рік
  • Місце народження: Вернон-Кантрі, Міссурі, США
  • Дата смерті: 21.09.2007 року
  • Громадянство: США

Біографія

Володарка престижної театральної премії ‘Тоні’. Найбільш відома по ролі Есмеральди в серіалі ‘Моя дружина мене причарувала’, який йшов на телебаченні з 1969-го по 1972-й, а також ролі Еліс в серіалі ‘Mayberry R. F. D.’ і Берніс Кліфтон в сіткомі ‘Створюючи жінку’. За участь в останньому Гостли була номінована на премію «Еммі» в категорії «Краща жіноча роль другого плану в комедійному серіалі’ в 1992-му році.

Еліс Маргарет Гостли народилася 14-го серпня 1926-го року в Вернон-Кантрі, штат Міссурі, США, де її батько працював телеграфістом. Вона виросла в Генрієтта, штат Оклахома, і після закінчення середньої школи вступила до Університету Оклахоми. Проте Еліс вирішила студентським рокам розвиток театральної кар’єри.

Вперше на Бродвеї актриса зіграла в музичному ревю ‘New Faces of 1952’, а потім — в кіноверсії цієї постановки в 1954-м. Еліс з’явилася в театральному ревю Джеймса Тербера ‘A Thurber Carnival’ і ‘The Beauty Part’, в кожному з яких зіграла кілька ролей. У 1960-му Гостли дісталася до телебачення, де виконала роль міс Бринклоу в мюзиклі ‘Шангрі-Ла’.

У 1965-му році Еліс як «Краща виконавча актриса в п’єсі’ отримала статуетку ‘Тоні» за роль Мавис Брайсо

н у роботі драматурга Лоррэйна Хансберри ‘The Sign in Sidney Brustein’s Window’ (‘Знак у вікні Сідні Бруштейн’). У 1978-му Гостли змінила Дороті Лоудон, яка створила образ міс Ханніган в легендарному бродвейському мюзиклі ‘Енні’. У телевізійному просторі Еліс виконала роль Джой, однією з потворних зведених сестер Попелюшки, в однойменному сімейному мюзиклі Ральфа Нельсона, де головна роль дісталася Джулі Ендрюс.

Продовжуючи телекар’єру, актриса знялася в декількох американських ситкомах, почавши з ролі соромливою відьми Есмеральди, служила покоївкою і нянею в господарстві Стівенсона з шостого сезону серіалу ‘Моя дружина мене причарувала’. Есмеральда з’явилася в сценарії ситкому після того, як у травні 1968-го померла Маріон Лорн, грала тітку Клару. Однак Лорн і Гостли все-

таки встигли попрацювати на одному знімальному майданчику незадовго до смерті Лорн – в комедії Майка Ніколса 1967-го ‘Випускник’.

Навесні 1972-го ситком ‘Моя дружина мене причарувала’ закінчився після восьми років показу, а вже у вересні Еліс стала перформером багатосерійного вар’єте ‘Годину Джулі Ендрюс’. Беручи участь в скетчах і музичних номерах, Гостли залишалася в проекті до весни 1973-го, поки сезон з 24-х епізодів не підійшов до кінця і телемережа ABC не скасувала шоу.

В ході 1970-х і 1980-х американська актриса так і не відійшла від світу комедій положень, граючи Гертруду, сестру генерала Беркхолтера, в телесеріалі ‘Hogan’s Heroes’. У серіалі ‘Добрі часи» Еліс можна дізнатися в особі героїні Доддс, в сіткомі ‘Мод’ – Хазел М. Хатауей, в багатосерійному проекті ‘Одного разу за один

раз’ – Гаррієт Лорінг. Також Гостли засвітилася в серіалах ‘Дивна парочка’ і ‘what’s Happening!!’.

За межею телебачення Еліс з’явилася в ‘оскароносної’ кримінальній драмі Роберта Маллігана ‘Вбити пересмішника’ 1962-го в ролі тітки Стефані Кроуфорд. Також її акторський талант можна побачити в екранізації бродвейського мюзиклу ‘Бріолін’, де вона грає місіс Мердок.

Гостли була одружена з італійським і американським актором Феліче Орланді з 1953-го до моменту його смерті в 2003-му році. У пари не було дітей. Сама ж Еліс померла 21-го вересня 2007-го, у віці 81-го року, від колоректального раку в своєму будинку в Студіо-Сіті, штат Каліфорнія. Прах актриси був доставлений на кладовищі Ок Хілл в Силоэм Спрінгс, штат Арканзас, де спочивала її сестра Гледіс і їх батьки.