Елайн Лавин Макмехон

Фотографія Елайн Лавин Макмехон (photo Aline Laveen мак-магон)

Aline Laveen Мак-Магон

  • День народження: 03.05.1899 року
  • Вік: 92 року
  • Місце народження: Мак-Киспорт, Пенсільванія, США
  • Дата смерті: 12.10.1991 року
  • Громадянство: США
  • Зріст: 173 см

Біографія

Її кар’єра почалася в театрі 1920-х, і після цього Елайн активно знімалася в кіно і на телебаченні, до виходу на пенсію в середині 1970-х.

Макмехон була номінантом на «Оскар» в категорії «Краща жіноча роль другого плану» за виконання ролі дружини Ліна Тана у військовій драмі ‘Потомство дракона’ (‘Dragon Seed’) 1944-го.

Елайн Лавин Макмехон (Aline Laveen мак-магон) народилася 3-го травня 1899-го в Мак-Киспорте, штат Пенсільванія, США (McKeesport, Pennsylvania, U. S.). Дочка Вільяма М. МакМэхона (William M. мак-магон) і Дженні С. Саймон (Jennie C. Simon) була ірландського та російсько-єврейського походження.

Згідно Федеральний перепису США 1910-го для Бр

уклина, Нью-Йорк (Brooklyn, New York), її батько народився в 1878-му році, в місті Аллегейни, штат Пенсільванія (Allegheny City, Pennsylvania), і був сином ірландця, який працював телеграфістом. Її мати, Дженні, народилася в 1879-му, в Росії (Russia), в сім’ї з єврейськими коренями, і померла в 1984-му, у віці 105 років. Батьки Макмехон одружилися 14-го липня 1898-го в Колумбусі, штат Огайо (Columbus, Ohio).

Елайн виросла в Нью-Йорк Сіті і отримала освіту в бруклінській школі Еразмус Хол (Erasmus Hall High S

chool) і Коледжі Барнард (Barnard College). Вона почала брати участь у бродвейських постановках на початку 1920-х, а на великих екранах дебютувала в 1931-му – з ролі міс Тейлор в кримінальній драмі Мервіна ЛеРоя (Mervyn LeRoy) ‘П’ять останніх зірок’ (‘Five Star Final’) з Едвардом Дж. Робінсоном (Edward G. Robinson). Протягом всієї своєї кар’єри Макмехон чергувала свою зайнятість між Бродвеєм і Голлівудом.

У загальній складності Елайн зіграла в 48 кінокартинах і телепроектах, серед яких мюзикл РоналдаНима (Ronald Neame) ‘Я могла б продовжувати співати’ (‘I Could Go on Singing’) і драми ‘Антігона’ (‘Antigone’), ‘Молоді доктора’ (‘The Young Doctors’), ‘Сімаррон’ (‘Cimarron’) і ‘Подорож в одну сторону’ (‘One Way Passage’).

З 1928-го Макмехон була одружена архітектором Клэренсом Стэйном (Clarence Stein), який заснував Асоціацію регіонального планування, аж до його смерті в 1975-м. У пари не було дітей.

Елайн Макмехон померла від пневмонії 12-го жовтня 1991-го, у віці 92 років, в Нью-Йорку.