Джон Малкович

Фотографія Джон Малкович (photo John Malkovich)

John Malkovich

  • День народження: 09.12.1953 року
  • Вік: 63 роки
  • Місце народження: Крістофер, Іллінойс, США
  • Громадянство: США Сторінок:

Біографія

Цей фільм побачив світ більше року тому, але до російських екранів дістався лише нещодавно, в січні. Один із співробітників кінотеатру по секрету сказав мені, що публіка на картину йде не дуже охоче: назва відлякує. Прекрасного актора Джона Малковича наші глядачі знають в обличчя, але не по імені.

Цей фільм побачив світ більше року тому, але до російських екранів дістався лише нещодавно, в січні. Один із співробітників кінотеатру по секрету сказав мені, що публіка на картину йде не дуже охоче: назва відлякує. Прекрасного актора Джона Малковича наші глядачі знають в обличчя, але не по імені.

У фільмі Спайка Джонса Малкович — головна фігура, але ніяк не головний герой.

Сумний кукольник Крейг (Джон Кьюсак), мріє про кохання і власному театрі, влаштовується на роботу в загадкову контору, розташовану на сьомому з половиною поверсі. Тут він закохується в цинічну особу по імені Максін і знаходить за шафою таємничу дверцята, що ведуть прямо в свідомість актора Джона Малковича.

До цього моменту глядацькі симпатії до Крейгу починають танути. Стає ясно: персонаж морально нестійкий і взагалі насилу орієнтується в дійсності. Останнє, втім, можна пробачити, — створена режисером дійсність спантеличила б будь-кого.

Крейг забирається в Малковича і відчуває приємне хвилювання, зрозумівши, що може маніпулювати іншою людиною, як маріонеткою. Потім нещасного актора забирається дружина Крейга — Лотті. І їй теж, уявіть, це доводиться по смаку.

І тільки Максін, як не дивно, не бажає користуватися чарівної дверцятами. Втім, саме їй приходить в голову думка, що на цій історії можна заробити непогані гроші. І ось вже до загадкового ходу вибудовується черга охочих викласти двісті баксів за можливість п’ятнадцять хвилин побути Малковичем. Зрештою, актор дізнається про всій цій метушні і заявляється до Крейгу з вимогою припинити неподобство. Проте підступний кукольник, навпаки, забирається в Малковича уже кілька років. Навряд чи хто не погодиться, що ця дивовижна історія.

У картині багато смішних моментів, але, мабуть, самий смішний, викликає у глядачів довгий напад істеричного реготу, — потрапляння Малковича в свою власну свідомість через знайдений Крейгом чорний хід. Навколо Джона тепер — одні малковичі. Діти, жінки, чоловіки і люди похилого віку, всі вони — малковичі. З їх вуст вилітає одне тільки нескінченне: «Малкович-малкович-малкович…»

Перш ніж зняти свій незвичайний фільм, Спайк Джонс досить успішно «тренувався» на відеокліпах. У 1999 році Джонс зробив відеокліп Fatboy Slim’а «Praise You», де сам же і зіграв лідера танцювальної групи. Тоді Спайк отримав двох «срібних космонавтів» від MTV за кращу хореографію і за самий оригінальний ролик року.

«Бути Джоном Малковичем» Джонс почав знімати приблизно в той же час, коли його кохана Софія Коппола приступила до роботи над своїм першим фільмом «Діви-самогубці». Весілля зіграли похапцем, молодят чекали на знімальних майданчиках.

Коли Джон Малкович взявся читати сценарій фільму (його автор — Чарлі Кауфман), то не повірив своїм очам…

— Я вирішив, що це жарт.

Однак фантастична історія захопила артиста, і він погодився брати участь у проекті. Всупереч думці більшості бачили картину, в ті рідкісні моменти, коли в нього ніхто не вселяється, Малкович грає зовсім не себе самого, а людини, виписаного в сценарії. У фільмі він самотній (насправді щасливо одружений); його герой дружитс Чарлі Шином (насправді у цих двох артистів немає практично нічого спільного). Взагалі, багато чого з того, що Джону довелося робити на знімальному майданчику від свого імені, вимагало від нього щонайменше відваги. Коли, ганяючись один за одним, Максін і Лотта потрапляють в підсвідомість Малковича, глядач стає свідком сцен, розповідати про які звичайна людина зважиться хіба що своєму психоаналітика.

Джон Кьюсак і Кемерон Діас, зіграли Крейга і Лотту, теж виявилися людьми сміливими. Імпозантний Кьюсак не посоромився зобразити депресивного, сальноволосого, незадоволеного життям типу. Сексапільна красуня Діас постала перед глядачами кудлатою, непоказною дурепою. Інакше кажучи, картина «Бути Джоном Малковичем» зіткана із суцільних несподіванок. Проект вдався, хоча прийнятий був неоднозначно. У колег картина Джонса викликала здорову заздрість: до нього ніхто так смішно і жорстко не піднімав проблему людської самоідентифікації. Та не знущався над частим і зрозумілим бажанням — хоча б на п’ятнадцять хвилин стати кимось іншим.