Дік Емері

Фотографія Дік Емері (photo Dick Emery)

Dick Emery

  • День народження: 19.02.1915 року
  • Вік: 67 років
  • Місце народження: Блумсбері, Лондон, Великобританія
  • Дата смерті: 02.01.1983 року
  • Громадянство: Великобританія
  • Зріст: 168 см

Біографія

Виступав на радіо в 1950-х, вів популярне телешоу з 1963-го по 1981-й. Доводиться братом британській актрисі Енн Емері (Ann Emery).

Народився Річард в Блумсбері, Лондон (Bloomsbury, London); батьки його були коміками, виступали з спільним проектом ‘Каллан і Емері’ (Callan and Emery). У свій перший гастрольний тур Емері вирушив, будучи всього трьох тижнів від народження; в дорозі Річард провів більшу частину свого дитинства. Це, звичайно, не самим позитивним чином позначилося на його освіту і соціалізації, проте базу для успіху в світі шоу-бізнесу заклав непогану.

Коли Річарду було 8 років, його батьки розлучилися; хлопчик залишився з матір’ю, світ шоу-бізнесу вирішила покинути. Емері довгий час намагався знайти собі гідну роботу; він працював наймитом на фермі та інструктором з водіння, механіком і кур’єром. Якийсь час Річард навіть прослужив в Королівських ВПС; втім, дослужившись до чину капрала, він був змушений армію покинути – через

сімейних проблем. На жаль, дезертирство Емері армійському начальству за смаком не довелося; у Лондоні Річарда заарештували і відправили до в’язниці. Через деякий час Емері кинула дружина; незабаром вона вийшла за американця і переїхала в Штати – забравши з собою сина Діка, Гілберта Річарда (Gilbert Richard). Знову зустрівся з сином Емері лише в 1976-м.

Як не дивно, тюремне ув’язнення в якомусь сенсі пішло на користь акторській кар’єрі Емері; саме у в’язниці йому вдалося влаштуватися в групу ‘RAF Gang Show’, развлекавшую військовослужбовців на британських військових базах.

Остаточно – і цього разу абсолютно легально – розлучившись з ВВС, Річард влаштувався працювати в театр. Деякий час виступав на сцені Windmill Theatre. Досить активно Емері проходив прослуховування на самі різні теле — і радиопроекты; у 1952-му він нарешті отримав роль в шоу ‘Radio Luxembourg’. Трохи пізніше Річарду довелося кілька разів виступити в проекті BBC ‘Workers’ Playtime’, покликане підняти дух фабричних робітників.

В кінці 50-х і початку 60-х Емері досить успішно виступив у проектах ‘Goon Michael Bentine: After Hours’ і ‘it’s a World Square’; його акторської репутації ці виступи пішли тільки на користь. Справжній успіх, однак, чекав Річарда після серіалу ‘The Army Game’; образ рядового Чаббі Кэтчпола (Private Chubby Catchpole) настільки припав до смаку керівництву каналу, що Емері запропонували довгостроковий контракт. Саме після підписання цього контракту в ефір вийшло ‘Шоу Діка Емері’ (‘The Dick Emery Show’), із змінною частотою що транслювався з 1963-го по 1981-й.

На кіноекран доля приводила Емері досить нерегулярно. Дебютував на великому екрані Дік у 1954-му, в картині ‘The Case of the Mukkinese Battle Horn’ Джозефа Стерлінга (Joseph Sterling). Надалі він повертався на екрани приблизно раз у два роки.

До 1982-м ‘Шоу Діка Емері’ Річарду неабияк набридло, він вирішив спробувати себе в новому амплуа – і постав перед глядачами в якості приватного детектива Берні Вайнстока (Bernie Weinstock) в комедійних трилерах ‘Legacy of Murder’ і ‘Jack of Diamonds’.

Особисте життя у Річарда склалася надзвичайно напружена; він мав велику схильність до довгоногим блондинкам і за своє життя встиг п’ять разів побувати одруженим – і закрутити практично незліченна кількість дрібних романів. Жодна з дружин так і не зуміла змусити Емері стати розсудливим.

Помер Річард в Денмарк-Хілл, Лондон (Denmark Hill, London); 67-річного актора підвели серце і легені.