Девід Пірс

Фотографія Девід Пірс (photo David Pierce)

David Pierce

  • День народження: 03.04.1959 року
  • Вік: 57 років
  • Місце народження: Саратога-Спрінгс, штат Нью-Йорк, США
  • Громадянство: США

Біографія

У старших класах Пірс вперше спробував себе в якості актора і отримав шкільну нагороду «Найкраще представлення». У 1977-му хлопець отримав медаль Яддо за відмінне навчання та – під час перебування у літньому таборі – попрацював у місцевому театрі. Інтерес до музики не покидав його, так що Пірс вирішив вивчати класичне фортепіано в Єльському університеті.

Девід Хайд Пірс (David Hyde Pierce, 3.04.1959) – американський актор, найбільш відомий роллю психіатра доктора Найлза Крейна в комедійному серіалі каналу NBC «Фрэйзьер» («Frasier»)

Пірс народився в Саратога-Спрінгс, штат Нью-Йорк, в сім’ї Лаури Марі Пірс (Х’ю) і страхового агента (і початківця актора Джорджа Хайда Пірса. У Девіда дві старші сестри – Барбара і Ненсі – і старший брат Томас. Ще дитиною, він сильно захоплювався грою на фортепіано і часто грав на органі в місцевій церкві. У старших класах Пірс вперше спробував себе в якості актора і отримав шкільну нагороду «Найкраще представлення». У 1977-му хлопець отримав медаль Яддо за відмінне навчання та – під час перебування у літньому таборі – попрацював у місцевому театрі. Інтерес до музики не покидав його, так що Пірс вирішив вивчати класичне фортепіано в Єльському університеті; втім, йому досить швидко набридли уроки музичної історії і необхідність щодня годинами практикуватися, так що професійним піаністом він так і не став. Замість цього Девід волів отримати подвійну спеціалізацію — в англійській мові та театральному мистецтві.

В університеті Пірс грав у ряді студентських постановок і навіть сам поставив кілька, в тому числі “Сер Джозеф

Портер, лицар-командер» («Sir Joseph Porter, K. C. B.») і свою версію класичного мюзиклу «H. M. S. Pinafore». Для місцевого товариства любителів Гільберта та Саллівана Девід поставила оперету «Принцеса Іда» («Princess Ida»); для цієї постановки він сам грав музичний супровід на фортепіано. Подекуди він і сам виконав ряд ролей – в тому числі, Володимира «В очікуванні Годо» («Waiting for Godot»), Кошон в «Свята Жанна» («Saint Joan») і Ніка в «Хто боїться Вірджинії Вульф» («who’s Afraid of Virginia Woolf ?»)

Після університету Пірс перебрався в Нью-Йорк; там він встиг змінити цілий ряд робіт – від продавця краваток в «Блумингсдейл» до охоронця; роботи ці давали йому можливість грати в місцевих театрах в кінці вісімдесятих – початку дев’яностих і вчитися в студії Майкла Говарда. Найбільш помітною його роллю цього періоду була роль Лаерта в популярній позабродвейській постановці «Гамлет».

На телебачення Девід потрапив на початку дев’яностих, у політичній комедії Норманна Ліра «можновладці» («The Powers That Be»); там він зіграв конгресмена Теодора. Незважаючи на позитивні відгуки критиків, шоу після нетривалого показу було закрито. У пізніх інтерв’ю Пірс заявляв, що це стало для нього шоком,

і він досі шкодує, що проект закрили. Кар’єра його, втім, не зупинилася – досить швидко йому дісталася роль в іншому комедійному серіалі. Цього разу обігрувалася його зовнішню схожість з Келсі Граммером – спин-оффе серіалу «Привіт» («Cheers»), «Фрэйзьер», потрібен був актор на роль Граммера – роль доктора Найлза Крейна. За цей серіал Пірс номінувався на «Еммі» в якості «кращого актора другого плану» одинадцять років поспіль – чотири рази (в 1995-му, 1998-му, 1999-му та 2004-му) отримував цю премію. За чутками, за останні кілька сезонів Девіду платили по мільйону доларів за серію.

Паралельно Пірс знімався в кінофільмах. Він зіграв з Джоді Фостер у «Маленька людина Тейт» («Little Man Tate»), c Ентоні Хопкінсом у «Ніксон» («Nixon») Олівера Стоуна і з Еваном Макгрегором в «До біса кохання» («Down with love»). Також він озвучував доктора Доплера в диснеївському мультфільмі «Планета скарбів» («Treasure Planet»), паличника Сліма в «Пригоди Фліка» («A Bug’s Life») та Ейба Сапиена у фільмі «Хеллбой: Герой з пекла» («Hellboy»).

У фільмі «Несплячі в Сіетлі» Пірс грав брата персонажа Мег Райан, викладача в університеті Джона Хопкінса. У цьому фільмі йому належить легендарна крилата фраза “В Сіетл

е йде дощ дев’ять місяців в році».

У 2005-му Девід грав з Тімом Каррі і низкою інших відомих акторів у п’єсі Монті Пайтона «Spamalot». У серпні-вересні 2006-го Пірс грав головну роль – лейтенанта Франка Кьоффи – в мюзиклі «Завіси» («Curtains») Кандера і Эбба, в театрі Амансона в Лос-Анджелесі. 10-го червня 2007-го за це він отримав «Тоні» як «кращий виконавець головної ролі в мюзиклі». 19-го листопада 2007-го Пірса знову нагородили – цього разу почесний ступінь доктора витончених мистецтв Ніагарського університету в Льюистоне. Приймаючи цю нагороду, актор згадав свою першу репліку на бродвейській сцені («Вибачте, але змушений попросити вас піти»).

Біля Пірсу, як і у його попередника за «Фрэйзьеру» Келсі Граммера досить ясний, чіткий голос. Дуже часто його послугами користувалися різні студії озвучування. Крім вже згаданих ролей (до речі, Девід відмовився від можливості бути згаданим у зв’язку з роллю Ейба Сапиена з «Хеллбой» – за його словами, успіхом персонаж зобов’язаний зіграв його акторові, Дагу Джонсу) Пірс озвучував пігулку Дрикса в мультфільмі «Осмозіс Джонс» («Osmosis Jones») і, як незвичайної жарти, Сесіла, брата озвучиваемого Граммером Шістки Боба з мультсеріалу «Сімпсони» («Сімпсони»).