Деніс Кліффорд Куилли

Фотографія Деніс Кліффорд Куилли (photo Denis Clifford Quilley)

Denis Clifford Quilley

  • День народження: 26.12.1927 року
  • Вік: 75 років
  • Місце народження: Лондон, Великобританія
  • Дата смерті: 05.10.2003 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Англійський актор театру, кіно і телебачення, який вважається одним з корифеїв британської сцени, поряд з Лоуренсом Олів’є і Джоном Гилгудом. Працював у Королівському національному театрі Лондона, в першу чергу, Куилли відомий своїм класичним шекспірівським репертуаром. Мужній красі артиста не пошкодив навіть досить довгий ніс. Як і у випадку Джеремі Нортема і Ліама Нісона, великий ніс надавав обличчю Куилли, а, значить, і його персонажам, оригінальності. За внесок у культуру Великобританії і служіння театру в 2002 році Деніс Куилли був удостоєний звання офіцера Ордена Британської імперії (OBE).

Деніс Кліффорд Куилли народився 26 грудня 1927 року в Лондоні. Він навчався в школі-інтернаті Бенкрофт в графстві Ессекс, яка відрізняється високими вимогами до здібностей своїх учнів. У 1945 році Куилли дебютував на сцені в якості професійного актора Бірмінгемської театральної компанії, а через п’ять років вперше виступив у Лондоні, замінивши Річарда Бартона в романтичній трьохактний комедії Крістфера Фрая ‘Вона не повинна бути спалена’ (The lady’s Not for Burning). Після ролей в шекспірівських п’єсах ‘Дванадцята ніч» і «Венеціанський купець’, Куилли помітно відхилився від уже набутої репутації класичного актора і з великим успіхом виступав у мюзиклах і сатиричних ревю. На початку 60-х Куилли зіграв роль з ‘Ніжною Ірми’ (Irma La Douce), вже знайому йому

по лондонській постановці, на Бродвеї і домігся визнання американської публіки.

Професійна кар’єра Деніса Куилли налічує майже шість десятиліть, і за ці роки він зіграв широкий діапазон ролей на сцені Королівського шекспірівського театру, театрів Old Vic, Drury Lane і regent’s Park, — від Лопахина в «Вишневому саді» до Клавдія в «Гамлеті’. У 70-х роках Куилли увійшов в основну трупу Національної театральної компанії Лоуренса Олів’є в її останні сезони в Old Vic. Він грав Калібана в шекспірівської ‘Буря’ з Джоном Гилгудом; Джеймі в драмі ‘Довгий день йде в ніч’ з самим Олів’є, зіграв роль Джеймса Тайрона, причому вони виконали ці ж ролі і в телевізійній версії; Хілді Джонсона в комедії ‘Перша смуга’. Куилли не забував і про мюзиклах і удостоївся безлічі похвал за свої ролі в ‘Суінні Тоді’ і ‘Клітці для диваків’. Останній театральною роботою великого актора стала роль в ‘Все проходить’ в 2003 році.

На телебаченні Деніс Куилли вперше з’явився в 1955 році, в одному з епізодів розважального телешоу BBC ‘Sunday Night Theatre’. Незабаром його стали запрошувати на регулярні ролі в англійські серіали та телефільми. Останнім став телевізійний фільм ‘Клеопатра’ 1999 року, в якому 72-річний Куилли зіграв роль сенатора. Він не так часто знімався в кіно, але шанувальники пам’ятають його поява в ролі Антоніо Фоскарелли в кіноверсії одного з найбільш знаменитих романів Агати Крісті ‘Вбивство в Східному експресі’ (Murder on the Orient Express) 1974 року, і капітана Кеннета Маршалла в її ж ‘Зло під сонцем’ (Evil Under the Sun) 1982 року. Деніс Куилли був універсальним актором, здатним зіграти весь найширший ряд людських характерів і емоцій.

У 1949 році Деніс одружився на Стелі Чепмен, яка залишилася з ним на 54 роки, до кінця життя. Результатом цього союзу стали троє дітей. Серед його захоплень були гра на флейті і віолончелі. Незадовго до смерті Куилли випустив автобіографію ‘Happiness Indeed’.

У 1977-му Куилли став володарем британської театральної премії ‘Olivier Theatre Award» за роль в комедії ‘Рядові на параді’, кілька років потому – за роль божевільного перукаря в ‘Суінні Тоді’, а потім ще раз, у 2000 році — за роль у мюзиклі ‘Кандид’ на сцені Королівського національного театру.

Деніс Куилли помер 5 жовтня 2003 року, у віці 75 років, в Лондоні, від раку печінки.