Боббі Дрісколл

Фотографія Боббі Дрісколл (photo Bobby Дрісколл)

Bobby Дрісколл

  • День народження: 03.03.1937 року
  • Вік: 31 рік
  • Місце народження: Сідар-Рапідс, штат Айова, США
  • Дата смерті: 30.03.1968 року
  • Громадянство: США
  • Оригінальне ім’я: Роберт Клитас Дрісколл
  • Original name: Robert Cletus Дрісколл

Біографія

До 1955-го року Боббі навчався в акторській школі Hollywood Professional School, ставши професіоналом. У 1955-му актор зіграв далеко не головну роль у військовій мелодрамі ‘The Scarlet Coat’, і наступні роки задовольнявся серіалами, вихоплюючи участь в окремих епізодах то одного, то іншого ТБ проекту.

Боббі Дрісколл (Bobby Дрісколл) народився в 1937 році в Сідар-Рапідс, штат Айова (Cedar Rapids, Iowa, США. З самого дитинства виявилося, що маленький Боббі – просто природжений актор. Був він єдиним сином Клетуса і Ізабель Крац Дрісколл (Cletus Дрісколл and Isabelle Kratz Дрісколл), майже відразу після народження Боббі сім’я переїхала в Де-Мойн (Des Moines), а незабаром вони знову переїхали – через роботу батька, пов’язаної з азбестом, лікар порадив йому Каліфорнії (California). У Лос-Анджелесі (Los Angeles) юний артистичний талант і пройшов своє перше прослуховування, результатом якого стала роль у фільмі ‘Lost Angel’ в 1943 році. Перша картина стала стартовим майданчиком для багатьох послідуючих – до 1948-го юний актор заробляв вже 400 доларів в тиждень. Серед найбільш примітних дитячих ролей Дрісколла – ‘оскароносний’ сімейний анімаційний фільм «Пісня Півдня’ (Song of the South), комедія ‘якби ти знав Сюзі’ (If You Knew Susie), сімейна драма ‘Так дорого моєму серцю’ (So Dear to My Heart) і безліч інших. Самого Боббі назвали тоді ‘акторським дивом’; до речі, він став першим актором-дитиною, підписали в 1946

-м контракт зі студією ‘Walt Disney’. Говорили, що Уолт Дісней був закоханий в юного хлопчика-актора, і при всякому зручному випадку покривав його ‘недбалими поцілунками’. Втім, про Уолта Діснея говорили і писали дуже і дуже багато разноречивого. Пізніше стали відомі і слова самого Дрісколла: ‘Дісней викинув мене, як мішок із сміттям, як тільки я перестав бути милим маленьким хлопчиком’. Втім, на момент описуваних подій існувала думка, що ‘між Уолтом і Боббі було щось, про що всі вважали за краще мовчати, щось, що вимагало додаткового розслідування’.

В 1949-му Боббі блискуче грав у драмі ‘Вікно’ (The Window), а через рік з’явився в ролі Джима Хокінса (Jim Hawkins) в «Острові скарбів’ (Treasure Island). Його зарплата була на ті часи нечуваної для дитини – під час зйомок ‘Острова скарбів’ Боббі отримував 1750 доларів в тиждень.

У 1953-му він знову озвучував мультфільм для ‘Disney’, на цей раз його голосом говорив Пітер Пен (Peter Pan). Мабуть, це була остання успішна робота Боббі.

Дорослішаючи, розпещений увагою і загальним обожнюванням дитина-зірка був змушений зіткнутися з іншою, більш похмурою

стороною життя – переставши бути милою дитиною, він отримував все менше пропозицій ролей, які зовсім ще недавно буквально сипалися на нього. І навіть його голос, яким він прекрасно міг заробляти як актор озвучування, більше нікому не був потрібен. Його контракт з компанією ‘Walt Disney’ був розірваний достроково у березні 1953 року.

Деяким заохоченням стала в 1954-му році нагорода ‘Milky Way Gold Star Award» за досягнення на ТБ і радіо.

Отже, ігнорований кінокомпаніями, Дрісколл спробував щастя на телебаченні – в середині 1950-х років йому вдалося з’явитися в деяких популярних проектах на зразок ‘Лист до Лоретте’ (Letter to Loretta), ‘Кульмінація’ (Climax!), ‘Мільйонер’ (The Millionaire), ‘Команда М’ (M Squad) і декількох інших. Однак, про повернення колишньої слави мови, звичайно ж, на жаль, не йшло. До речі, до 1955-го року Боббі навчався в акторській школі Hollywood Professional School, ставши професіоналом. У 1955-му актор зіграв далеко не головну роль у військовій мелодрамі ‘The Scarlet Coat’, і наступні роки задовольнявся серіалами, вихоплюючи участь в окремих епізодах то одного, то іншого ТБ проекту. Всього Боббі Дрискол

л з’явився більш ніж в 40 кіно — та телекартинах.

Відомо, що його дружиною з 1956-го по 1960 рік була Мерилін Джин Раш (Marylin Jean Rush), причому вони одружувалися і розлучалися двічі; у них народилося троє дітей.

Бажання утриматися на акторському топі призвело бідолаху в Нью-Йорк (New York), де він спробував знайти роботу на Бродвеї, однак і тут його чекав неуспіх. Його останньою роботою в кіно стала короткометражка ‘Бруд’ (Dirt) в 1965-му році; ця картина увінчала його неймовірно яскраву і настільки ж коротку кар’єру актора.

Говорили, що він серйозно підсів на наркотики – вони і підірвали його здоров’я. Як би не було, причина смерті Боббі – гепатит, або серцевий напад – так і не була офіційно засвідчена.

Боббі Дрісколл помер молодим, у 1968 році, у віці 31 року; помер він у повному забутті. Його тіло було виявлено грають у хованки дітьми в покинутому будинку в Гринич-Віллідж (Greenwich Village); поховали Боббі безіменним, в могилі для бідних на Поттер Філд (Potter’s Field on Hart Island), де його тіло спочиває і донині. Тіло Боббі Дрісколла було упізнано лише через кілька місяців — за відбитками пальців.