Баба Аннанов

Фотографія Баба Аннанов (photo Baba Annanov)

Baba Annanov

  • День народження: 20.02.1934 року
  • Вік: 75 років
  • Місце народження: с. Карадамак, Туркменістан
  • Дата смерті: 27.12.1991 року
  • Громадянство: Туркменістан

Біографія

Автор повістей, оповідань, кіносценаріїв. При житті вийшов всього один збірка прози «Кяризники».

Баба Аннанов народився 20 лютого 1934 року в селі Карадамак (нині селище в межах міста Ашхабад, Туркменістан), (за іншими джерелами — в Ашгабаді).

Батько загинув на фронті під час війни, мати — під час землетрусу в Ашхабаді 6 жовтня 1948 року. Працював колгоспником. Після закінчення школи готувався стати юристом.

У 1959 році закінчив Ташкентський театрально-художній інститут ім. А. Н. Островського (нині Державний институтискусств і культури Узбекистану).

Після закінчення інституту деякий час працював у Чарджоуском драматичному театрі, помічником режисера на туркменському телебаченні.

Знімається в кіно з 1957 року на кіностудії «Туркменфильм» та інших.

З 1961 року — режисер Ашхабадської студії телебачення.

В кінці життя працював директором Туркменського драматичного театру ім. Молланепеса (нині Студентський театр імені Молланепеса) (Ашхабад).

Автор повістей, оповідань, кіносценаріїв. При житті вийшов всього один збірка прози «Кяризники». За повістю «Ак ат» («Білий кінь») поставив спектакль про долю матері і сина, які пережили тривалу розлуку. Його повість «Кяризгены» лягла в основу фільму «Голуби живуть в кяризах». За його оповіданням «Вовчиця» син Керім Аннанов зняв короткометражний фільм, який отримав кілька нагород на кінофестивалях.

Помер 27 грудня 1991 року(за іншими джерелами — 21 грудня) в Ашхабаді.

Родина

Син — Керім Аннанов (нар. 28 вересня 1958), актор, кінорежисер, сценарист, з 1991 року — генеральний директор «Туран-фільм».

Дочка — Бахар Аллакова.

Нагороди та звання

Заслужений артист Туркменської РСР (1966)

Народний артист Туркменської РСР[6]

Народний артист СРСР (1985)

Державна премія Туркменської РСР їм. Махтумкулі (1966) — за роль у фільмі «Вирішальний крок»